MOROZENKO

Давній Київ. Добірка цікавих фотографій ❤️ 1. Київська вулиця Володимирська. Світлина 1889 року. 2. Київські Золоті ворота. Світлина 1981 року. 3. Київська гора Щекавиця (вид із Замкової гори), кінець ХІХ — початок ХХ століть. Фотограф: Франц де Мезер 4. Вид на Поділ від Андріївської церкви, 1900-ті роки. 5. Київський Олександрівський узвіз (тепер Володимирський), 1890-ті роки. Світлина Йосипа Кордиша з архіву НХМ України.

Цікаве рішення для експонування придумала Світлана Романюк, співробітниця Волинського краєзнавчого музею. "Під час "виношування" ідеї виставки у мене зʼявився задум підписати предмети вручну та представити втрачені частини такими домальовками, колеги це підтримали. І вже коли ми безпосередньо робили викладку, то вже зʼявлялись думки домалювати рибку на рибальському гачку, частину втраченого браслета тощо", — розповіла працівниця музею Суспільному.

Найрідкісніші банкноти України 50 і 100 гривень УНР, 1920 року. Випущені Директорією у Віденській національній типографії. Збереглися малочисельні зразки. У 2025 році, аркуш зі зразком однієї такої банкноти номіналом в 50 грн, на аукціоні Leipziger Münzhandlung Heidrun Höhn був проданий за 30 000 євро.

Представляємо Вам світлину, на якій зображено чоловіків та жінок в національному вбранні. Слобожанщина, початок XX ст.

Как я и говорил, наступило второе мая, и все гниды, которые целый год радостно приветствовали обстрелы Одессы и гибель ее жителей, бросились по команде жалеть одесситов. Жалеть одесситов у русских фашистов положено один день в году и исключительно тех, кто погиб 2 мая 2014 года. В остальные дни можно с радостным улюлюканьем требовать стереть Одессу с лица земли. @kazansky2017

Сокира катакомбної культури 25 - 20 століття до нашої ери. Знайдена в Кіровоградській області. Катакoмбна культура — археологічна спільнота епохи ранньої бронзової доби. Була розповсюджена в 2700—2000 рр. до н. е. у Північному Причорномор'ї (Східна і Південна Україна), Подонні й Нижньому Поволжі, Північному Кавказі. Більшість сучасних істориків вважає племена Катакомбної культури пращурами індоаріїв.

Відділення отчизни України від московської та польскої держави в документі XVII століття Письмо наказнаго гетмана якова лизогуба и другихъ полковниковъ лубенскимъ жителямъ Лист 1670 року канівського та чернігівського полковника Якова Кіндратовича Лизогуба Пусть царь московскій, король польской, яко монархи христіянскіе, будутъ себѣ себѣ здоровы, а вамъ съ нами межъ собою замемъ разнитца? Паче же, когда онѣ монархами будучи, о успокоеніи государствъ своихъ межъ собою договариваютца, належить и намъ не разнясь, но единокупно всѣмъ о укрѣпленіи своихъ волностей и о успокоеніи своея отчизны Украйны радѣти. К сему имѣемъ добраго и истиннаго приводца, господина гетьмана Петра Дорошенка, которой не о чемъ иномъ токмоъ чтобъ никогда раздвоена и разрознена не была Украйна [Ст.183 №44] 🔍Джерело #україна#тексти#XVII 🔱𝙿𝚊𝚢𝚜 𝚍𝚎𝚜 𝚌𝚘𝚜𝚊𝚚𝚞𝚎𝚜🔱

Большая свобода личности среди украинскаго народа связана, конечно съ большимъ уваженіемъ и признаніемъ ея правъ. Оттого въ отношеніяхъ между людьми на Украинѣ меньше грубости, меньше проступковъ противъ общественной нравственности. Въ то время, какъ среди русскаго простонародья брань и неприличныя, грубыя выраженія составляютъ уже давно необходимое украшеніе рѣчи, въ Малороссіи подобное обращеніе является болѣе или менѣе зазорнымъ, составляетъ обиду, которую малороссъ при своей мстительности не легко спускаетъ и долго таитъ въ душѣ. Бранное слово малороссъ замѣняетъ гораздо болѣе острымъ оружіемъ — юморомъ, насмѣшкой, которая при свойственной ему медлительности и спокойствіи пріобрѣтаетъ особенную соль. Медлительность въ движеніяхъ, о которой уже была рѣчь въ началѣ главы, сопровождается у малоросса медлительностью душевныхъ чувствованій и мысли. Въ этомъ случаѣ малороссъ куда флегматичнѣе своего впечатлительнаго великорусскаго собрата. Въ то время, какъ великороссъ обыкновенно сперва чувствуетъ, а потомъ думаетъ, вслѣдствіе чего часто попадаетъ въпросакъ и чешетъ затылокъ („заднимъ умомъ крѣпокъ“), когда уже поздно поправить сдѣланное, флегматичный малороссъ сперва раскидываетъ умомъ, а потомъ приступаетъ къ дѣйствію. Это позволяетъ ему имѣть всегда перевѣсъ въ словесномъ состязаніи, побивать противника словцомъ... Джерело: Украина - Малороссы, их страна, быт и прошлое (1907) — Березин Н.И 🔰MOROZENKO | Telegram ✅ | Instagram ✅ |YouTube 🎞

Програма «Час». Випуск 1986 року про наклепницькі чутки від західних ЗМІ про катастрофу на ЧАЕС. Коротко: все гаразд, загинуло всього 2 особи, "робота підприємств, колгоспів, радгоспів та установ йде нормально" (повторюється 2 рази). Фєйкі і вранйо! Запад снова врьот што би унізіть расію.

Реальний випадок в рулетці 😆

В принципі, це все пояснює Доселе малороссиянин отделяет всех женившихся сыновей; они выходят из-под его власти и живут особенным домом и своим хозяйством. Я не видел почти ни одной хаты, в которой бы жили два родственные семейства, и не слыхал, чтобы женатый сын или брат находился в полной зависимости или распоряжении у своего отца или старшего брата. Напротив, у русских есть семейства из 5 или 6 женатых братьев, которые с жёнами и детьми живут в одной избе, или по крайней мере на одном дворе, все заодно работают и повинуются или старшему брату, или отцу, или д а ж е д е д у, к о т о р ы й ч а с т о е д в а д в и г а е т с я с м е с т а, н о н е о т р е к а е т с я о т с е м е й н о й в л а с т и, от своего первенства. Все невестки в послушании у одной старшей, или у самой матери их мужей. Пассек В. Путевые записки Вадима. Москва, 1834 | Літопис |

Срібник князя Святополка Володимировича(Окаянного) ХІ століття