южнокарпатські ізоґλоссы

ЗАРАНІ [зарáнї] = навперед, завчасно, укр: заздалегідь, рос: заранее > они встали зарані и чекавут гостю записав П. Лизанець у селови Сасово, […] стр. 273 #слово

годованка, годованиця | коханка, коханиця | приймичка, приймачка (усыновлена дівка) ЛАЗО том ІІІ, мапа №340. жерело | испис населеных пункту | коментарь | чат канала #мапа#фонетика#лексика#чилядь#дзендзелівський#україна

годованик, годованиць | коханик, коханиць | сыновиць | приймич, приймак (усыновленый хлоп) ЛАЗО том ІІІ, мапа №339. жерело | испис населеных пункту | коментарь | чат канала #мапа#фонетика#лексика#чилядь#дзендзелівський#україна

дощ, дожджь | дождь | додж (формы у родовум удмінкови) Латта, мапа №183. кідь вы ся врубаєте, де йсе — исе не Закарпатска область, ай Пряшовскый край, Словакы, такой-такой коло нас жерело | світла тема | испис населеных пункту | чат канала #фонетика#латта#словакы

орудный удмінок слова дождь: дожджьом | дожьом | дождьом АУМ том 2, мапа №111. жерело | світла тема | чат канала #фонетика#аум#україна#словакы#румыны

дощ, дожджь | дождь | додж АУМ том 2, мапа №111. ищи уд себе додам, ож мині казали, же у Тересви є форма дошт; мині ся видить, же йсе годен быти тот самый процесс выруньованя шч>шт, за котрый им писав туй […] (видав, ун быв годен докынути не лем слова, у котрых ся став первотрый переход шт>шч, другых убяснінь я раз найти не годен) жерело | світла тема | чат канала #фонетика#аум#україна#словакы#румыны

спускати | спущати [спушчати, спушшяти] ЛАЗО том ІІІ, мапа №440. за специфіку локалного выговора фонема /ч/ ни сесі мапу й пост: […] жерело | испис населеных пункту | коментарь | чат канала #мапа#фонетика#дієслова#дзендзелівський#україна

мало офтоп! аддека на фийсбукови єден профессор лінґвістикы з Карлового універзитета (я ся там учу!!) написав пост за єден індіанскый язык у Бразілії, котрым я бым ся хотів из вами поділити, обы в каналі не было дуже тихо (докуть я лажу дашто крехта май великоє, ги обычно 🤭) дале моє товмачіня по нашому, чиськый ориґінал найдете в коментарьох: У бразілськум штаті Мараньян щи донедавна бисідовали тупійскым языком аврê-аврá. Кой им розознав, ож чом го сяк кличуть, та достам ся быв начудовав. Язык быв удкрытый (про широку публіку) так, ож бразілскі дослідникы 40 году типирь найшли двох брату; їх племено, што традиційно жило у сусідюм штатови Пара, было даз коло 1980. года истреблено. Браты ся перетягнули до Мараньяна тай избігали контакты з людьми. Кой єден из них умер у 2014, та другый ся пак лишив у селови, де жили люде иншакых народностий. Ун не хотів дуже много казати за свуй язык, айбо пару слув дослідникам ся записати подарило (напримір "отиць" = u). Ун умер 20. сектембра 2025. года, кой му было 77 року, уд серцевої недостатности, а з тым и, май скорі, щезнув и язык аврê-аврá. "Май скорі", бо позад ґеноцида чоловік удмітовав казати, ци щи ся дакде убстали живі люде з його племени. Брату звали Аврê тай Аврá.

Коли мы зачнеме говорити, ож Духнович не ліпшый из приміру подорожаня про руснаку? Овӱн мав провеликоросійську позицію, писав раз по церковному, а пак по російськы, при чому не дуже и умів у літературному російському языкови. Його текста настӱлько не наші…

Коли мы зачнеме говорити, ож Духнович не ліпшый из приміру подорожаня про руснаку? Овӱн мав провеликоросійську позицію, писав раз по церковному, а пак по російськы, при чому не дуже и умів у літературному російському языкови. Його текста настӱлько не наші, што їх даже процитувати наші люде не валовшні.

ФРАСЯ [фрáся] = демінутив, изменшовална форма уд фрас; рос: чертёнок, дьяволёнок; укр: чортеня сесе словом найшов у словникови Іґоря Керчі […] усьо… просто фосоє слово😇 што до етимолоґії самого корня фрас, І. Сабадош пише (ни скріншот), ож походить ун уд мадярского frász, што у свою очирідь уд німицького Freisen зо значіньом "епілепсія" я нарыв сяку інфу за йсе слово у мадяру й німцю: мадярскый вікісловник: […] мадярскый етимолоґічный словник: […] там пишуть, же слово походить уд баварско-австрійскых Frais, Fras (Fraisen у Hochdeutsch); у німицькых жерелах (напримір туй […]) я не найшов ниякої споминкы за йсе слово у Hochdeutsch, усяде вно ся дає як австро-баварскый архаїзм зо значіньом близкым до "епілепсія, корч, конвулсія, спазм…"; у вікісловникови сесе слово я не найшов… допущаву, ож пудлом глядав, бо из мойим знаньом німицького сякый fuckт-чекінґ чинити доста чажко, айбо даяка картина ся, всьо такы, вырисовує. #етимолоґія#мадярізмы#ґерманізмы

Недавном узнав, ож у Румунах тоже є наш говур. Зачав им читати, и позерати приміры текста на ньому удці: https://t.me/skolozdryky/60 И Шандор ми уповів, ож было бы добре на його мапы добавити тоті 3 села. У Шандора было відео и мапа за слово "удкӱть" и…