Post #679

​​— Література... — він розчаровано похитав головою. — Ви не гірше за мене знаєте, що мода в цій царині швидкоплинна: письменник, який отримав визнання протягом життя, може швидко канути в забуття після смерті, тоді як ім’я комахи залишиться незмінним, що б не сталося. — Що ж, виходить, що Ви увійдете в безсмертя на спині жука. — Знаєте, чим для мене є мої твори? Чимось на кшталт обрізків нігтів, які відділяються від мене і до яких я одразу ж втрачаю інтерес. Українська юнґеріана незмінно поповнюється новими перекладними артефактами. Цього разу шанувальники німецького письменника можуть ознайомитися зі ще одними мемуарами. Проте щоденникові записи авторства його багаторічної шанувальниці Банін, письменниці азербайджанського походження. На момент знайомства з Юнґером вона вже понад 20 років була постійною відвідувачкою паризьких літературних салонів. Наступні півстоліття їх об'єднувала дружба, хоча Банін закохалася в автора «Авантюрного серця» й до кінця життя була вірною йому, точніше своїм почуттям до нього. Тим її спогади й цінні, що пронизані уважним щемливим поглядом до автора як чоловіка передовсім. Окрім того, Банін перекладала його романи французькою і присвятила йому цілих три книги: «Зустріч із Ернстом Юнґером» (1951), «Портрет Ернста Юнґера: листи, тексти, зустрічі» (1971), «Різні обличчя Ернста Юнґера» (1989). Завдяки видавництву «Шрапнель» відкриваємо ще один, жіночий, ракурс на письменника. Замовляйте «Тінь Юнґера» за посиланням. Ознайомитися з уривком можна на нашому сайті: https://plomin.club/banin-junger/