Post #1566

Честно говоря, я не собираюсь вмешиваться ни в какие истории с молодыми профессионалами. Помню, когда- то я написала свое мнение по поводу зама министра Деевой. И оказалась права: ничего она не сделала, некоторое время покрутилась на должности и растворилась в дебрях грантоедства. Не знаю, где она нынче, да и вы не знаете. Зато хорошо помню гвалт по поводу моего поста в те времена. Время показало, что я была права. И не только в этом. Но выводы я сделала и скажу какие 1. Бывают ли сверходаренные люди, которые в 20 лет могут возглавлять серьезнейшие отрасли? Бывают. Но очень редко. Это как в кармане найти 5-й туз Например, Лев Ландау возглавил Теоретический отдел Института физических проблем в 1937 году, когда ему было 29 лет. Полноценным директором всего института он не был — он именно руководил теоретическим направлением. Но это был Ландау, который в этом возрасте совершил ряд серьезнейших открытий в теоретической физике 2. Найдутся ли люди, которые утверждают обратное? Конечно. Причем все они зайдут из разных дверей- кто по просьбе, кто искренне, кто жил в одном подъезде. Чувствуют ли они свою ответственность за эти посты? Нет, не чувствуют. Помню, как одна журналистка во время « деевского события» писала, что после 40-ка вообще уйдет из профессии и будет внукам носки вязать. Не вяжет носки. Скорее всего, даже не пыталась научиться) 3. Если вы даже не политтехнолог, а просто наблюдательный человек, вы тут же увидите, каа встает стенка на стенку. Со всеми вытекающими- навешиванием друг другу геогиевских ленточек, коллаборационизма и прочих тошнотворных политичечких спекуляций, которые в печенках за эти годы сидят. Ибо другого инструмента впопыхах не нашлось 4. Самое главное. Если вы видите, что нет аргументов по существу, попробуйте сами найти аргументы в биографии, интервью, постах, прямой речи. Уверяю, истина вам откроется гораздо быстрее, чем вы думаете. ============== Чесно кажучи, я не збираюся втручатися в жодні історії з молодими професіоналами. Пам'ятаю, колись я написала свою думку щодо заступника міністра Дєєвої. І мала рацію: нічого вона не зробила, якийсь час покрутилася на посаді і розчинилася в нетрях грантоїдства. Не знаю, де вона нині, та й ви не знаєте. Натомість добре пам'ятаю гвалт із приводу мого посту в ті часи. Час показав, що я мала рацію. І не лише в цьому. Але висновки я зробила і скажу які 1. Чи бувають зверхобдаровані люди, які у 20 років можуть очолювати найсерйозніші галузі? Бувають. Але дуже рідко. Це як у кишені знайти 5-й туз Наприклад, Лев Ландау очолив Теоретичний відділ Інституту фізичних проблем 1937 року, коли йому було 29 років. Повноцінним директором усього інституту він не був — саме керував теоретичним напрямом. Але це був Ландау, який у цьому віці здійснив низку серйозних відкриттів у теоретичній фізиці 2. Чи знайдуться люди, які стверджують протилежне? Звісно. Причому всі вони зайдуть із різних дверей-хто на прохання, хто щиро, хто жив в одному під'їзді. Чи відчувають вони свою відповідальність за ці пости? Ні, не відчувають. Пам'ятаю, як одна журналістка під час «діївської події» писала, що після 40 взагалі піде з професії і буде онукам шкарпетки в'язати. Не в'яже шкарпетки. Швидше за все, навіть не намагалася навчитися) 3. Якщо ви навіть не політтехнолог, а просто спостережлива людина, ви відразу побачите, як встає стіна на стіну. З усіма випливаючими —навішуванням один одному геогієвських стрічок, колабораціонізму та інших нудотних політичних спекуляцій, які в печінках за ці роки сидять. Бо іншого інструменту похапцем не знайшлося 4. Найголовніше. Якщо ви бачите, що немає аргументів по суті, спробуйте самі знайти аргументи у біографії, інтерв'ю, постах, прямій мові. Запевняю, істина вам відкриється набагато швидше, ніж вам здається