Post #15301

Зв'язок індоєвропейського та тюрко-монгольського пантеону І На індоєвропейському міфо-релігійному просторі, за гіпотезою Ж. Дюмезіля, була виокремлена трифункційна структура пантеону, що включає в себе: І функція - влада правна та магічна (Божество Світлого та Темного Сакрального, Віщий Бог Смерті) ІІ функція - влада військова та фізична (Бог Громовик) ІІІ функція - образи Богів плодючості, покровителів ремесл. У пантеоні кожного і-є народу прослідковується зазначена структура, як, наприклад, у германській традиції Вотан\Тюр - Тор - Фрейр, у балто-слов'янській Дієвас(Див)\Велняс(Велес) - Перкунас(Перун) - Мара, у ведичних аріїв Варуна\Мітра - Індра - Сарасваті. Першу функцію розділяють Боги Світлого і Темного Сакрального. Небесний Батько, Божественне Проявлення Світлого Сакрального, майже у всіх і-є традиціях сприймається як deus otius (Бог відпочиваючий). Образ Творця набуває пасивності та трансцендентності, що пов'язано із виснаженням під час Творіння. За основними космогонічними міфами Творіння Розкриває і Завершує Бог Смерті, Першопомерлий. Він - Володар над Світом Померлих, Покровитель Жерців, Бог Таємних Магічних Знань та Темного Сакрального. До другої функції відносять Бога Громовика, Який є відокремленим з часом Образом Атмосферного Божества від Небесного Батька. Третю функцію займають Божества Плодючості, нерідко Велика Матір. Тюрко-монгольський пантеон, який належить до урало-алтайської групи, також відносять до трифункційної структури, хоча, на відміну від і-є, Образ Небесного Батька Тенгрі не є пасивним, що пов'язано із кочовим способом життя та шануванням правителя як ієрофанії Небесного Сакрального. За функціональною структурою його зображають так - Тенгрі\Ерлік-хан - Ульгень - Умай. ЯВ