Асоціація прифронтових міст та громад

Асоціація прифронтових міст та громад розширюється. Обʼєднуємося, щоб зростати! 15 травня в Ірпені відбувся форум АПМГ «Люди і громади: рішення, що формують майбутнє», під час якого Меморандуми про вступ до Асоціації підписали громади Київщини та Житомирщини. Докладніше, як це було дивіться у матеріалі «Ми-Україна»: https://youtu.be/xc8eBnIlJYY?si=By6ksewdyGaIXiB9

«Потрібно повертати наших українців з-за кордону, щоб вони приїжджали і заробляли тут кошти»: Ігор Терехов категорично проти масового завезення трудових мігрантів в Україну Міський голова Харкова та очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов виступає проти масового залучення іноземних трудових мігрантів. На його переконання, спочатку необхідно повернути додому українців з-за кордону та створити саме для них достойні умови роботи удома. Ігор Терехов наголосив, що, зокрема, брак водіїв, будівельників є критичним, але вирішувати цю проблему масовим завезенням іноземної робочої сили не можна. «Величезне питання - кадри. Кожен з нас сьогодні стикається з тим, що не вистачає кадрів. Це медична галузь, наші освітяни, водії, у тому числі, працівники наших комунальних підприємств, бізнесу, будівельники. І знаєте, я дуже негативно ставлюся, і це моя чітка позиція щодо того, що приїдуть трудові мігранти і вони будуть працювати. Категорично проти цього». Повернення українських родин з-за кордону та створення умов для того, щоб вони заробляли вдома, має стати основою державної політики. Ігор Терехов закликав колег по Асоціації спільно підіймати це питання, включаючи необхідність реформування трудового законодавства. «Нам сьогодні потрібно повертати наших українців з-за кордону, щоб вони приїжджали і заробляли тут кошти. Приїжджали з родинами. І це повинна бути державна політика. Зміни в трудовому законодавстві, в Трудовому кодексі». Заміщення українців іноземними працівниками є хибним шляхом, який за словами Ігоря Терехова, несе серйозні ризики для майбутнього країни. «А перші приклади цього вже є. І ви чудово розумієте. І ви всі, я впевнений, за кордоном були, у відрядженні, і бачили, що там робиться. Це може бути величезна проблема для всієї держави. Ми сьогодні відстоюємо нашу державу не для цього».

Ігор Терехов: «Нам потрібні не точкові рішення, а реальна програма дій для кожної громади» На форумі Асоціації прифронтових міст та громад «Люди і громади: рішення, що формують майбутнє», який відбувся в Ірпені, очільник АПМГ, міський голова Харкова Ігор Терехов закликав громади до консолідації та об’єднання зусиль для посилення стійкості. Він наголосив, що безпекові ризики, навантаження на інфраструктуру та кадровий голод вимагають не тимчасових кроків, а системних змін у законодавстві й економіці. Головне завдання Асоціації сьогодні — напрацювати рішення, які допоможуть забезпечити стабільний розвиток кожної громади. «Я впевнений, що ми досягнемо своєї мети, і мир прийде в нашу Україну. Але що далі? Як повернути людей? Як зробити сучасну економіку? Як захистити себе? Як захистити свої родини? Як зробити реіндустріалізацію? Які можливості будуть у нас? Насправді від того, як ми все це зробимо, буде залежати майбутнє нашої країни, майбутнє ваших родин, моєї родини, всіх нас, майбутнє наших дітей. І для нас це дуже-дуже важливо. Тому ми сьогодні вносимо такі великі пропозиції для другого пакета (підтримки прифронтових територій, – ред.), щоб це була система, не точкове рішення, а реальна програма дій».

Прифронтові громади треба робити сильнішими вже сьогодні! Триває обговорення пропозицій до другого пакету підтримки прифронтових територій Сьогодні відбулася нарада щодо підтримки прифронтових територій під головуванням Прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, за участі урядовців, народних депутатів та представників прифронтових регіонів. Голова АПМГ та міський голова Харкова Ігор Терехов наголосив на важливості врахування позиції громад під час розробки нового пакету підтримки — Асоціація офіційно подала на розгляд Уряду свої пропозиції. Що саме АПМГ запропонувала Уряду: Поданий документ базується на реальному досвіді та щоденних викликах громад Харківської, Сумської, Чернігівської, Одеської та інших областей. Асоціація закликає державу перейти від логіки короткострокового реагування до стратегії довгострокової стійкості. Серед ключових вимог до другого пакета підтримки: Спеціальна економічна модель для бізнесу: впровадження державних гарантій для кредитування, запуск окремих фінансових інструментів для підприємств, що працюють у зонах високого ризику, та підтримка їхньої енергонезалежності. Енергетична автономія громад: запуск масштабної державної програми для розвитку локальної генерації та розгортання резервних систем на об'єктах критичної інфраструктури. Кадрова та житлова політика: створення дієвої моделі забезпечення муніципальним та службовим житлом медиків, освітян, комунальників та інших працівників критичної сфери, щоб утримати фахівців у містах. Системна підтримка ВПО: Голова Асоціації Ігор Терехов наголосив на необхідності створення єдиного маршруту інтеграції вимушених переселенців — від надання прихистку та працевлаштування до повного соціального супроводу. Певну роботу з боку міністерств уже зроблено, проте багато питань потребують негайного вирішення. АПМГ вдячна Уряду за відкритий діалог та цю зустріч. Те, що голос прифронтових громад чують на найвищому рівні і готові йти назустріч — це важливий крок. Однак тепер наше спільне завдання — максимально швидко перетворити ці напрацювання на реальні рішення, які працюють на посилення громад.

Сьогодні у місті-герої Ірпінь відбувся форум Асоціації прифронтових міст та громад «Люди і громади: рішення, що формують майбутнє». Разом із представниками Уряду, головою Асоціації прифронтових міст та громад Ігорем Тереховим, керівниками районів і громад, партнерами говорили про ключові виклики, з якими сьогодні живуть українські громади. Йшлося про відновлення зруйнованих територій, підтримку внутрішньо переміщених осіб, розвиток місцевої економіки, допомогу ветеранам, енергетичну автономність та підготовку до осінньо-зимового періоду. Дуже важливо, що в межах форуму громади Київщини підписали меморандуми про співпрацю та долучення до Асоціації прифронтових міст та громад. Це не формальність. Це про довіру, партнерство і спільну роботу, яка дає реальні результати для людей у громадах. Київщина добре знає, що таке окупація, руйнування і відновлення. Але ми також добре розуміємо, наскільки складно сьогодні живуть і працюють громади Харківщини, Донеччини, Херсонщини, Запоріжжя та інших прифронтових регіонів. Саме тому для нас принципово важливо не лише відновлювати власні громади, а й посилювати співпрацю з тими, хто щодня тримає удар. Київщина стала регіоном, який прийняв понад 238 тисяч людей, змушених покинути свої домівки через війну. Серед них понад 13,5 тисячі — з Харківщини. І дуже показово, що сьогодні в громадах цих людей усе частіше називають не «ВПО», а броварчанами, білоцерківцями, славутичанами — своїми жителями. Це означає реальну інтеграцію: робота, бізнес, школи, нове життя. І це те, що робить наші громади сильнішими. Сьогодні громади — це основа стійкості України. Саме на місцях приймаються рішення, які повертають людям житло, відновлюють школи й лікарні, підтримують економіку та наших Захисників і Захисниць. Переконаний: лише через партнерство, взаємну підтримку і об’єднання зусиль держави, громад, бізнесу та міжнародних партнерів ми зможемо відбудувати сильну і стійку Україну. @Mykola_Kalashnyk

Асоціація прифронтових міст та громад розширюється: до АПМГ долучилися Київщина та Житомирщина 15 травня в Ірпені відбувся Форум Асоціації прифронтових міст та громад «Люди і громади: рішення, що формують майбутнє». Захід об’єднав громади, представників виконавчої влади та експертів навколо формування політики підтримки територій, які щоденно стикаються з викликами війни. Участь у Форумі взяли керівники та представники понад 100 громад Київщини й Житомирщини, члени правління АПМГ. Меморандуми про наміри вступу до Асоціації зокрема, підписали Буча, Бородянка, Макарів, Славутич, Білогородка на Київщині, а також Коростишів, Коростень, Малин, Брусилів, Народичі з Житомирщини та інші громади з цих областей. Ключова тема форуму – формування нового підходу до державної політики щодо прифронтових територій. Відкриваючи форум, голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов наголосив, що громади, які входять до АПМГ, підготували та передали власний пакет пропозицій до другого урядового пакета підтримки прифронтових територій. «Другий пакет підтримки має стати не набором окремих компенсацій чи рішень, а повноцінною державною політикою для територій, які живуть і працюють в умовах війни. Держава має перейти від логіки реагування до логіки стійкості – коли людина, житло, робота, безпека, послуги та інфраструктура працюють як єдина система», – зазначив Ігор Терехов. За його словами, головне завдання – не допустити поступового знелюднення прифронтових територій та створити умови, за яких люди залишатимуться і повертатимуться у свої громади. «Ми краще за всіх знаємо, якою ціною сьогодні забезпечується стійкість країни під обстрілами, авіаційними ударами, впритул до лінії фронту. Наше завдання – зробити так, щоб всі українські громади залишалися територіями життя, де люди хочуть жити, працювати, виховувати дітей і будувати своє майбутнє. Я впевнений, що разом нам це вдасться – Україна неодмінно буде країною миру і добробуту», – підкреслив Ігор Терехов. Серед пріоритетів, запропонованих АПМГ до другого пакету підтримки прифронтових територій, – підтримка бізнесу, спеціальні механізми кредитування та страхування воєнних ризиків, розвиток муніципального житла, енергетична автономність громад, підтримка ВПО та кадрової стійкості критичних сфер. Начальник Київської ОВА Микола Калашник наголосив на важливості координації держави, громад та партнерів для відновлення територій, які постраждали від війни. «Сьогодні громади є основою стійкості України. Саме на місцях приймаються рішення, які повертають людям житло, відновлюють школи й лікарні, підтримують бізнес, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. Київщина пройшла шлях від масштабних руйнувань до системних рішень і готова ділитися практичним досвідом швидкого та комплексного відновлення. Для нас надзвичайно важливо посилювати співпрацю з прифронтовими регіонами та громадами, які сьогодні працюють у надзвичайно складних умовах і щодня демонструють стійкість та відповідальність. Обмін досвідом, спільні рішення та взаємна підтримка дозволяють громадам ставати сильнішими й ефективніше відповідати на виклики війни. Переконаний, що лише через партнерство, об’єднання зусиль держави, місцевого самоврядування, бізнесу та міжнародних партнерів ми зможемо відбудувати сильну, сучасну та стійку Україну», — наголосив Микола Калашник. Докладніше: https://frontlineua.org/asocziacziya-pryfrontovyh-mist-ta-gromad-rozshyryuyetsya-do-apmg-doluchylysya-kyyivshhyna-ta-zhytomyrshhyna/

Віталій Кім: Ті, хто кожного дня рятує життя і допомагає людям, також потребують захисту та підтримки Якість медичних послуг під час війни впливає не лише на здоров’я нації, а й на здатність держави зберегти людей, повернути їх до активного життя та втримати людський капітал. Водночас будь-яка медична система не може впоратися з викликами без кадрів. Тому ключовий виклик – не просто відбудувати зруйновані лікарні, а зберегти тих, хто в них працює. На цьому наголосив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім. «Аби система охорони здоров’я повертала людей до життя і роботи, у ній мають бути кадри – професійні, вмотивовані, захищені та забезпечені. Тому підтримка медичних працівників – це також питання економічної стійкості країни», – підкреслив очільник області, додавши, що ситуація в Миколаївській області демонструє гостроту кадрової проблеми. Наразі медичні штати в регіоні заповнені лише на 70%, що створює серйозний виклик для забезпечення якісного обслуговування Особливо гостро кадрове питання стоїть у громадах – сільських, віддалених, прифронтових, які приймають багато внутрішньо переміщених осіб. Тут укомплектованість медичного штату складає близько 63%. Попри те, що область фіксує навіть зростання кількості мешканців у деяких громадах (наприклад, Вознесенськ під час війни додав 10% жителів), дефіцит медиків залишається критичним. «Ми активно вдосконалюємо оснащення – закуповуємо діагностичне обладнання, вдосконалюємо маніпуляційні, операційні приміщення, будуємо укриття. Водночас, аби медики залишалися працювати, потрібен, і комплексний пакет соціальної підтримки: службове або доступне орендне житло, доплати, компенсація за проїзд, сучасний службовий транспорт, можливість професійного навчання, захист родини і нормальні умови праці. Якщо цього немає – громади втрачають медиків, а люди втрачають доступ до базової допомоги», – наголосив Віталій Кім. Він також звернув увагу на важливість середньої ланки медицини. «Без медсестер якісна медицина неможлива. Україні потрібно підвищувати престиж медсестринської професії, розширювати повноваження медсестер, інвестувати в освіту, створювати умови для кар’єрного зростання і забезпечувати гідну оплату праці», – додав він. Окрему увагу Кім приділив психологічній підтримці медиків, які роками працюють у стані надзвичайного навантаження. «Психологічна допомога для медичних працівників має бути не формальністю, а частиною кадрової політики. Бо професійне вигорання медиків – це не особиста проблема людини. Це ризик для всієї системи», – застеріг він. Підсумовуючи, начальник Миколаївської ОВА наголосив, що соціальний захист медиків – це умова доступності медицини для людей. «Сьогодні захист медиків не тільки питання стабільної роботи системи охорони здоров’я. Зрештою це гарантія для людей, що навіть у найскладніших умовах вони не залишаться без допомоги. А отже, і питання довіри до держави та показник здатності країни втримувати людей», – резюмував Віталій Кім.

Ігор Терехов виступив проти ідеї масового залучення іноземних мігрантів: Пріоритет у працевлаштуванні має належати українцям На Міжнародному форумі адвокатів Kharkiv Unbreakable–2026 очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов виступив про розвʼязання проблем ринку праці за рахунок трудової міграції. Він наголосив на необхідності законодавчих змін, які б захистили українців та створили умови для повернення наших громадян у рідні громади. «Я категорично проти (масової трудової міграції іноземців, — ред.). Нам потрібно зробити так, щоб внести зміни до Трудового кодексу щодо пріоритету наших українців. Нам потрібно повертати українців, нам не потрібно сьогодні залучати іноземців, давати їм роботу, давати їм можливість заробляти кошти. Нам перш за все потрібно, щоб заробляли кошти наші українці, і нам потрібно повертати людей до своїх міст». Окрім цього, голова Асоціації закликав до виваженого підходу під час розробки Цивільного кодексу. Він виступив проти норм, які обурюють суспільство та суперечать цінностям українців.

«Люди, які залишилися без нічого, які свідомо брали для себе Україну як країну для життя, мають бути захищеними та отримувати підтримку держави», — Ігор Терехов закликав до системної політики ВПО Міський голова Харкова й очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов в ефірі національного марафону заявив, що Харків став прихистком для величезної кількості людей, які свідомо обрали це місто для життя. Він підкреслив: для їхньої повноцінної адаптації зусиль лише місцевого самоврядування замало — необхідна системна стратегія на рівні країни. «Сьогодні ми маємо 215 тисяч вимушених переселенців, які свідомо обрали наше місто для того, щоб жити тут. І їм потрібна допомога. Зі свого боку, ми все робимо. І розселяємо по гуртожитках, які в нас є. Відкрили окремий ЦНАП для того, щоб тільки вимушені переселенці зверталися до цього ЦНАПу. Але хочу сказати, що сьогодні потрібна чітка державна політика в роботі з ВПО. Потрібні і житло, і робота, і соціальні заходи. Треба зробити так, щоб люди, які залишилися без нічого, які свідомо брали для себе Україну як країну для життя, були захищеними». Ігор Терехов наголосив, що інтеграція людей, які втратили свій дім, має бути пріоритетом для держави. Харків уже зараз забезпечив повний доступ переселенців до соціальної інфраструктури, але питання житла, роботи та соціального захисту потребують рішень іншого масштабу. «Ми в Асоціації профронтових міст та громад дуже чітко ставимо питання, які потрібно вирішувати на державному рівні. Звісно, з органами місцевого самоврядування, але потрібно, щоб це була чітка державна політика щодо питань вимушених переселенців. Взагалі хочу сказати, що сьогодні в нас немає жодної школи, де б не вчилися діти вимушених переселенців. Немає жодної поліклініки, лікарні, де б не обслуговувалися вимушені переселенці». Головна мета, на думку Ігоря Терехова, — зробити так, щоб українці, які залишилися в країні попри бойові дії, відчували себе захищеними та якнайшвидше стали частиною нових громад. «І сьогодні треба зробити, щоб ці люди були захищеними, і щоб ці люди якнайшвидше інтегрувалися в міський простір і суспільство».

Масована атака на столицю та прифронтові регіони: загиблі в Києві та десятки постраждалих по всій країні Сьогодні ворог здійснив наймасштабнішу комбіновану атаку, застосувавши ракети, балістику та ударні дрони. Основний удар припав на Київ, проте під вогнем опинилися житлові квартали та інфраструктура в багатьох областях України. 📍 Київ та Київщина У столиці загинули 3 людини, ще 40 мешканців постраждали, серед яких двоє дітей. 31 особу госпіталізовано. У Дарницькому районі обвалилися конструкції 9-поверхового будинку, зруйновано 18 квартир. Уламки пошкодили бізнес-центри, АЗС та житлові будинки в Солом’янському, Оболонському та Дніпровському районах. На Оболоні є влучання у 25-поверхову недобудову. На Київщині поранено семеро людей, зокрема трирічну дитину. Найважчі травми у чоловіка та жінки з Бориспільського району — множинні осколкові поранення та травми обличчя. 📍Харківщина У Салтівському районі Харкова постраждали 9 людей, серед яких 13-річна дівчинка та 8-річний хлопчик. Загалом у лікарнях міста перебуває 12 пацієнтів після ранкової атаки, двоє з них у важкому стані. Пошкоджено житлову забудову в Салтівському районі, зафіксовані влучання в цивільну інфраструктуру. 📍Запорізька область Внаслідок атаки по Запорізькому району загинула одна людина. Ворог завдав рекордні 973 удари по 49 населених пунктах. Зафіксовано 58 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та об’єктів інфраструктури. 📍Сумщина У лікарні померла 67-річна жінка, поранена раніше. Через нові обстріли Глухівської громади постраждали ще троє людей, зокрема діти 10 та 13 років. Знищені та пошкоджені будинки у Середино-Будській та Есманьській громадах. Пошкоджено навчальний заклад, будинок культури та об'єкти інфраструктури в 10 громадах області. 📍Одещина Під час двох хвиль атак поранення отримали двоє людей. Під ударом опинилася портова інфраструктура. Пошкоджено обладнання, майно порти та вантажний автотранспорт. 📍Миколаївщина Постраждалих внаслідок останніх атак немає. У Первомайську через падіння уламків згоріли гараж та літня кухня. Очаківська та Куцурубська громади зазнали масованих ударів дронами та артилерією. 📍Дніпропетровщина Минулося без постраждалих. У Дубовиківській громаді Синельниківського району згорів приватний будинок. На Нікопольщині артилерією та дронами пошкоджено житлові будинки у трьох громадах. Рятувальні операції тривають. Співчуття всім, хто втратив близьких. 🕯

Розширена мережа сервісів та програми підтримки вразливих категорій: Віталій Кім про соціальну сферу на Миколаївщині Миколаївщина зосередилася на тому, щоб кожен її мешканець відчував підтримку та бачив перспективи. Останні два роки область системно розвиває мережу сервісів, зокрема розширюючи мережу ЦНАПів та впроваджуючи інститут помічників ветеранів. Завдяки активному навчанню персоналу та якісній реалізації державних програм, допомога стає реально доступною в кожній громаді. Про це в ефірі марафону «Єдині новини» розповів очільник Миколаївської ОДА Віталій Кім. «Ми працювали над тим, щоб створити умови, щоб було комфортно внутрішньо переміщеним особам і соціально незахищеним людям. Створювали безліч програм, в тому числі державні програми використовували. Є державні, дуже гарні програми, які треба реалізувати і доносити до людей, щоб вони могли скористатися цією послугою. Тобто це і відкриття ЦНАПів, і навчання персоналу, і помічники ветеранів. І зараз ми отримуємо плоди нашої роботи». Показником успіху є те, що деякі громади, як-от Вознесенськ, показали приріст населення на 10%. «Тобто Вознесенськ, для прикладу, місто, в якому плюс 10% по жителям під час війни. Це через те, що програми діють, і цими програмами люди користуються».

«Бабушка, ну будь ласка, купи мені ролики…» 💔 Ці слова малого Сашка в одному зі львівських секонд-хендів могли б залишитися непоміченими. Але вони зачепили серце львів’янки Ольги, яка стояла поруч. Сашко приїхав із Донецька. Війна забрала в нього дім. Хлопчик втратив обох батьків, живе з бабусею в модульному містечку для переселенців. Все, що він хотів, — вживані ролики, на які у бабусі просто не було грошей. Ольга не просто купила йому ті ролики. Вона розповіла історію хлопчика в мережі, і за одну добу українці вже зібрали для родини понад 615 тисяч гривень. Небайдужі продовжують пропонувати свою допомогу сім’ї та іншим родинам, які живуть у містечку. Ця історія — про те, що війна може забрати багато. Але вона не може забрати нашу здатність бути людьми і допомагати тим, хто втратив все. Дякуємо кожному, хто береже в собі людину. Поки ми разом, поки допомагаємо одне одному — ми вистоїмо!