95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада

"Моя думка, що за Донеччину ми будемо ще довго воювати. Там є ще багато за що воювати. Противнику буде дуже не легко. Вони зараз намагаються якимось політичними рішеннями у нас забрати Донеччину. Сподіваюсь, не вийде. Військовим шляхом також у них не вийде", - розказав телеканалу «Суспільне» командир 95 бригади ДШВ полковник Руслан Маришев. Чи буде новий контрнаступ на Донеччині, яку роль відіграли корейці на Курщині, про зміну тактики бойових дій та еволюцію сучасної війни за чотири роки – дивіться далі за посиланням www.youtube.com/watch?v=u-zPA03aqYo&feature=youtu.be

24 лютого назавжди розрізало наше життя на "до" та "після". Ми стали єдиним організмом, сталевим щитом, про який розбиваються плани ворога. Ми боремося так, як не вчили в жодному підручнику світу. Ми платимо неймовірно високу ціну, але кожен день боротьби лише гартує нашу лють і віру. Сьогодні ми не просто тримаємо позиції - ми вигризаємо наше майбутнє. Бо за нашими спинами - діти, а перед нами - наше вільне "завтра". Захищаємо своє. До кінця.

Ми там, де зима гартує характер, а метал стає продовженням руки. Спокій тих, хто знає свою справу. ❤️‍🔥 Заповнюйте анкету 95dshv.mil.gov.ua або телефонуйте нашому консультанту (095)065-19-02 ⸻ Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України 🩷

Шлях доблести починається з неприємного «треба» 🫡 Дмитро потрапив до війська у вересні минулого року. «Так сталося, спіймали, – посміхається чоловік. – Підійшли з ТЦК та вручили повістку. …напевно найбільше люди бояться невідомості. Але коли вже потрапляєш в учебку, починає «розвиднюватися»: поряд побратими, досвідчені інструктори, крок за кроком опановуєш нову справу. Навіть з’являється драйв». 🤜🤛 Саме Дмитро пізніше стане вирішальною силою в боях на Покровському напрямку. Шлях чоловіка був насиченим: навчальна частина, а потім тренування в Європі. Кілька місяців навчання за стандартами НАТО дали базу: безпека, тактика, поводження зі зброєю. Проте справжня наука почалася вже на фронтах в Україні. «Європейські інструктори дали гарну базу, а от злагодження в Україні вже було максимально наближене до реальності», – згадує десантник. Під час першого виходу Дмитро відчував суміш адреналіну зі страхом. Але дії його були чіткими та холоднокровними. Він просувався в штурмовій групі вперед, коли Дмитро першим помітив скупчення ворожої піхоти. Росіяни готували контратаку. Не вагаючись, він відкрив вогонь. Тоді вдалося ліквідувати чотирьох окупантів. Це дало змогу групі безпечно 💪закріпитися на позиціях. ...Після Нового року ворог намагався вибити наших воїнів з позицій, зайнявши стратегічну висоту. Дмитро зреагував миттєво. Він зайняв вогневу точку і «відпрацював» по цілях. 💀 Його влучність дозволила підрозділу продовжити наступ. 💀💀 Дмитро говорить, що найважче бачити, як ранить побратимів. Він згадує, як два дні виводили пораненого: «Йому відірвало п’ятку, ми два дні намагалися евакуювати його. Через обстріли та дрони в небі не було можливості швидше дістатися до медиків. Але я ще з одним побратимом нашого пораненого не лишили, заспокоїлися тільки тоді, коли передали його лікарям». Після виконання задачі, вже в розташуванні, Дмитро дізнався від командира, що його подали на нагороду. Сам він ставиться до цього скромно: «Подано, так подано. Командирам видніше. Аби тільки всі друзі поверталися з завдань живими і неушкодженими». Нещодавно Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський нагородив Дмитра нагрудним знаком «Золотий хрест». Цю нагороду отримують за мужність і успішне виконання завдань під час бою. Про майбутнє Дмитро говорить обережно. Хочеться додому, хочеться побачити сина. Проте він не виключає, що залишиться у війську й після перемоги. Бо тепер він професіонал, який знає ціну кожному метру рідної землі. ⸻ Заповнюй анкету ❤️‍🔥95dshv.mil.gov.ua або телефонуй нашому консультанту (095)065-19-02 Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України 🩷

Твій Brain – їхній Pain ☠️ ДШВ шукають вмотивованих IT-фахівців, готових перетворити технологічну експертизу на реальну боєздатність наймобільнішого роду військ. Наші задачі в області High-Stakes Engineering. ▪️Впровадження та підтримка критичних ІКС та IT-продуктів. ▪️Цифровізація процесів безпосередньо у бойових частинах. ▪️Побудова системи зворотного зв’язку та аналіз даних. ▪️Навчання персоналу та розвиток внутрішньої Tech-експертизи. ▪️Це шанс масштабувати інновації там, де вони потрібні найбільше. Долучайся до ДШВ. Створюй перевагу, що рятує життя. Долучайся до впровадження технологій, що рятують життя та дають перевагу на полі бою. • Долучайтеся через Центр рекрутингу ДШВ або платформу Work.ua • Військова служба за контрактом або за призовом під час мобілізації • Офіцерські та сержантські посади з перспективою росту в межах нової ІТ-вертикалі ЗСУ Заповнюйте анкету 95dshv.mil.gov.ua або телефонуйте нашому консультанту (095)065-19-02 ⸻ Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України

#Жодної_надії_ворогу⚔️ Шеврони та нагрудні знаки «За штурм» отримали воїни 95 бригади ДШВ. Найдосвідченіші десантники були відзначені нагрудними знаками «За штурм» та легендарними шевронами «Nulla spes hosti» («Жодної надії ворогу»). Цю відзнаку носять лише ті, хто пройшов крізь вогонь щонайменше семи штурмів🔥 Це визнання того, що наша земля тримається на плечах таких титанів, як ви!» – зазначив Командувач Десантно-штурмових військ Герой України бригадний генерал Олег Апостол. ⸻ 📝 Заповнюйте анкету: 95dshv.mil.gov.ua 📞 Телефонуйте консультанту: (095) 065-19-02 ⸻ Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України🇺🇦

Робота у «двійках» 🤜🤛 є іспитом на довіру. Воїни 2 відточують цей критично важливий навик постійно. Коли ви дієте як одне ціле, де кожен рух синхронізований, а спина надійно прикрита, то ви стаєте силою, яку не спинити. ⸻ Заповнюйте анкету ❤️‍🔥95dshv.mil.gov.ua або телефонуйте нашому консультанту (095)065-19-02 Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України 🩷

🤜🤛 У Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою відбулася зустріч з представниками 95 бригади ДШВ. ❤️‍🔥 Під час заходу Поліські десантники познайомили майбутніх випускників із перевагами вступу до вищих військових навчальних закладів, що готують офіцерів для еліти Збройних Сил України – Десантно-штурмових військ. Ліцеїсти дізналися про особливості навчання та перспективи, які відкриваються перед курсантами-десантниками: 🔹 навчання за стандартами НАТО та опанування найновішої зброї й техніки 🔹 стрибки з парашутом є невід’ємною частиною підготовки офіцерів ДШВ 🔹 формування навичок управління підрозділом у найскладніших умовах 🔹 та повне держзабезпечення, висока стипендія та пріоритетне працевлаштування на командні посади. «Якщо ви обираєте стати десантником, то ви обираєте не просто професію, а спосіб життя. Це про братерство, яке триває крізь роки, і про честь бути першим там, де найважче», – зазначали спікери заходу. ⸻ Заповнюйте анкету ⚡️95dshv.mil.gov.ua або телефонуйте нашому консультанту (095)065-19-02 🤟 Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України 🤙

До Дня військового журналіста відкриваємо трохи завісу роботи пресслужби бригади та знайомимо з нашим членом команди. Повне відео у нас на каналі. «Для когось війна почалася у 2022-му, для мене на барикадах Майдану. Саме тоді я зрозумів силу документалістики: коли ворожа пропаганда ліпила з нас «радикалів», я брав камеру, щоб показати правду. Потім роками волонтерив під час АТО, евакуював котів під обстрілами…», - згадує Вадим Булік. Після початку повномасштабного вторгнення росії на нашу землю, Вадим пішов на фронт. «Але неофіційно. Я був піратом, – посміхається чоловік. – Доброовольцем провоював в одному з підрозділів українського війська на Вугледарському напрямку, Херсонщині, Харківщині та Сумщині». З 2024 року Вадим офіційно приєднався у лави ЗСУ, обрав для себе посаду в пресслужбі 95 бригаді ДШВ. «Пресофіцер це не людина з фотоапаратом десь збоку. У ДШВ ти стаєш частиною родини. Якщо я їду до піхоти, то стою на нічному чергуванні, щоб пацани могли поспати зайві пару годин. У артилеристів я вантажив БК, у пілотів «слухав небо». Тільки так можна зняти справжній контент, де хлопці відкриваються і стають героями, якими вони є насправді», – розказує Булік. Десантник вважає своєю місією зафіксувати історію «тут і зараз» та розказати правду про українських воїнів. «Пишаюся кожним кадром: від важкої роботи медиків на стабпунктах до розмов про культуру в підвалах Покровського напрямку. Наші десантники є титанами дивовижним бекграундом. І найменше, що я можу зробити, це розказати всьому світу про кращих людей цієї країни», – впевнений Булік. ⸻ Заповнюйте анкету 95dshv.mil.gov.ua або телефонуйте нашому консультанту (095)065-19-02 Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України

🫰 Світ надто красивий, щоб витрачати серце на злість. Ми обираємо любов 🥰🥰 З Днем закоханих! Хочеш допомогти десантникам? Всеукраїнська платформа збирає кошти для підтримки ДШВ druzi.mil.gov.ua💙💛 Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України

Ціна пам’яті вища за олімпійське золото 💔 Світ збурений дискваліфікацією нашого скелетоніста Владислава Гераскевича на Олімпіаді-2026. Причиною став «Шолом пам'яті». На ньому обличчя спортсменів та тренерів, яких вбила росія. Серед них є і Володимир Андрощук, воїн 95 бригади ДШВ та чемпіон України з десятиборства, який віддав життя за нашу свободу. Для Міжнародного олімпійського комітету (МОК) це «політика», а для нас – біль і честь. Владислав обрав вірність побратимам замість олімпійської медалі. І це вчинок справжнього Чемпіона. Ми поспілкувалися з ветераном Володимиром Дзюбинським, який служив пліч-о-пліч зі штурмовиком Володимиром Андрощуком. «Коли я побачив шолом з фотографіями спортсменів, подумав: «О, класно, щоб там був Володька Андрощук». І він там був… А потім дізнався, що шолом заборонили. Я був в шоці», – говорить Дзюбинський. Володимир Андрощук і Володимир Дзюбинський пройшли разом усі штурми в Кремінному лісі. Уже в одному з перших боїв Андрощук врятував побратиму життя. «Ми йшли на один із найжорсткіших штурмів, я впав в окоп на спину, а Вова застрибнув і дав чергу з автомата над моєю головою. Я йому: «Ти що?», а він сказав, що за мною ворог був. Тоді Вова врятував мені життя», – розказує Дзюбинський. Саме після цього вони стали не просто друзями, а братами. «Ще в учбовому центрі ми зрозуміли, що близькі за характером, але тепер наша дружба закріпилася в бою. На штурми ми залітали на разом. Разом витягували 200-х і 300-х. Вова показав себе як справжній герой, завжди першим заходив на позиції, завжди допомагав. Я міг на нього покластися на всі 100%», – згадує Дзюбинський. Був бій, коли побратими разом з РПГ підбили танк противника. «Я беру РПГ, заряджаю все, що є, і стріляю. Вова поряд, стріляє синхронно зі мною, ми не домовлялися навіть. Ми накрили танк, розібрали його, екіпаж з нього вже не виліз», – згадує десантник. Боєць навіть зараз зі сльозами на очах згадує останній бій Володимира. «Це був 2023 рік, ми стояли на напрямку Кремінна. Осколок влучив йому прямо в голову. Ми з Вовою застрибнули у різні окопи, по нам одразу відпрацював СПГ. Я отримав сильну контузію. Подивився у бік Володі, він лежав на руках у побратима, наче просто спав. Але коли я підбіг до нього, то все зрозумів… Я сам його вантажив на евакуацію. Це було важко. Він був моїм братом», – говорить Дзюбинський. Наостанок Дзюбинський ділиться думками з приводу заборони МОК на пошану і памʼять наших героїв, наших спортсменів, людей яких вбила росія. «Після важкого поранення і втрати ноги я зараз займаюся веслуванням у паралімпійській збірній. Але коли дізнався, що заборонили шолом з Вовиним обличчя, був дуже засмучений. Це неправильно, що таке відбувається в спорті», – з гіркотою говорить Володимир Дзюбинський. Нагадаємо, що об'єктом переслідувань з боку МОК став український скелетоніст Владислав Гераскевич. Український спортсмен підготував до змагань шолом, на якому були зображені портрети понад 20 українських спортсменів та тренерів, які загинули внаслідок російської агресії. Спортсмен назвав його «Шоломом пам'яті». Однак МОК та Міжнародна федерація бобслею та скелетону (IBSF) розцінили цей жест як «політичну пропаганду». Гераскевича офіційно відсторонили від змагань. До цього з ним проводила зустріч голова Комісії атлетів МОК Кірсті Ковентрі, яка намагалася змусити українця змінити шолом або заклеїти зображення. Проте Владислав відмовився зраджувати пам'ять загиблих. 🤟Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України 🤙

«Пульс стукає в голові, кров тече. Піднімаю голову, бачу російський танк вже біля мене. Метрів за п’ять. Глушиться. Бачу букву «Z». Чую, хтось вилазить… то буряти. Вони в полон не брали. Розумію, що це кінець… Коли чую по броні такий звук «луп-луп-луп», як по металу стукає. Дивлюсь, механік-бурят ховається в люк, а їхній командир не встигає – його задвухсотило… Це наш командир Маковський нам життя врятував, це дало нам час відповзти», – згадує сержант 13 окремого батальйону 95 бригади ДШВ Євгеній. Десантник додає, що Маковський також був поранений, але ризикнув собою, щоб врятувати побратимів: «Братерство основа армії. Ми один за одного будемо битися до кінця». Синій скотч Потім була Яцьківка на Харківщині. Жовтень 2022 року. Його перший штурм як командира відділення. Війна хитрощів, де ворог чіпляв собі українські розпізнавальні знаки, щоб заплутати, щоб ударити в спину. Група Євгенія почала зачищати населений пункт, дуже успішно пройшли свою ділянку і закріпилися. «Але виявилося, що росіяни знали, що ми будемо заходити в Яцьківку і підготувалися. Наша група опинилася в оточені. Я мав йти зі своїми людьми зробити коридор, щоб всі вийшли живими», – розповідає Євгеній. На підкріплення їхали побратими з іншої бригади, їх чекали. «І тут ми бачимо, як заїхав танк. У всіх синій скотч на рукавах. Це наш колір був. Перша думка була, що це підкріплення. Але я побачив одного з білим скотчем. Це був ворог! Вони так замаскувалися, один, напевно, забув змінити скотч і це нас врятувало», – згадує десантник. Його підрозділ шквальним вогнем почав давити ворога. Штурм тривав з шостої ранку до десятої години вечора. Безперервні обстріли, зачищені хата за хатою, техніка у вогні. Вони вистояли. Звільнили населений пункт та звільнили побратимів. Філософія виживання Сьогодні Євгеній головний сержант роти 13 окремого десантно-штурмового батальйону ім. Героя України полковника Тараса Сенюка. Він «ганяє» на тренуваннях новоприбулих жорстко, бо знає ціну помилки. Він вчить їх стріляти, чути дрони, бачити скиди, розуміти технологічну війну. За плечима у нього десятки штурмів. Коли його питають про вік, про тих «дітей», які прийшли за програмою «18-24», Євгеній лише посміхається. Бо сам був такий – в армію прийшов пацаном у 2021 році, ще до того, як слово «штурм» стало частиною щоденного лексикону. Тоді 22-річний тесля обміняв дахи мирних будинків на вільне небо десантника. «Армія робить з пацана чоловіка, захисника. Я тренував «18-24», і я бачив коли вони поверталися після свого першого штурму. Як вони міняються стають воїнами, – говорить десантник. – Я тричі поранений, але кожен раз повертався, бо тут мої хлопці. Я маю бути тут з ними до перемоги. В армії найголовніше – це мати кістяк». Євгеній і є тим самим українським кістяком. Людина, яка зросла в бою і тепер стає фундаментом для тих, хто йде поруч. Заповнюй анкету 95dshv.mil.gov.ua або телефонуй (095)065-19-02 Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України