Post #215

«Війна різна – тут і кров, смерть, гіркота, а поряд радість від маленьких перемог, і надія. Надія завжди є, - говорить медична сестра Ірина, прибираючи в кареті «швидкої». – Після виїзду у нас завжди то рукавички валяються на підлозі, то упаковки від препаратів розкидані». Екіпаж Ірини щойно приїхав з госпіталю, куди вони возили пораненого. І тепер вони знову в режимі очікування. «Сподіваюся, сьогодні день пройде тихо і вже не буде викликів, значить ніхто не постраждає, - говорить Ірина. – Для мене найважчий час в дорозі, коли везеш пораненого. Здається час тягнеться занадто довго, в голові одні думки «тільки б встигнути, тільки б довезти!». І нам майже завжди вдається вчасно дістатися госпіталю. У моєму екіпажі досвідчений хірург, тож нам вдається стабілізувати та «тримати» пацієнта до самого моменту, коли лікарям в госпіталі передаємо". Читати далі: http://surl.li/fhqif #медик#НашіВоїни