ЮрФем

✨ Днями завершилася II Академія правозахисниць “ЮрФем”, яка тривала впродовж восьми місяців та не лише об’єднала адвокаток і юристок з різних куточків України, а й стала платформою для всебічного професійного розвитку правозахисниць. ♦️ Академія покликана створювати спільноту правозахисниць, яка об'єднана цінностями, баченнями та стандартами, заснованими на принципах рівності, поваги до прав людини та недискримінації. Спільноти, яка здатна вдосконалювати практики та змінювати систему правосуддя задля впровадження системних змін в роботі із проявами гендерної дискримінації та гендерно зумовленого насильства. Також Академія сприяє формуванню професійного середовища, де правозахисниці, представниці державних інституції та громадського сектору, обмінюються досвідом та практичними навичками для того, щоб спільно напрацьовувати ефективні механізми реагування на випадки ГЗН. ✅ Детальніше про 8-й модуль та підсумки II Академії правозахисниць можна прочитати тут: https://jurfem.com.ua/zavershynnia-akademii-pravozakhysnyts/

На супроводі Центру стратегічного судочинства ЮрФем є 2 справи, які стосуються переслідування (сталкінгу) онлайн. ⚖️Водночас, оскільки в українському законодавстві немає статті, що б напряму передбачала відповідальність за такі дії, адвокатки змушені свого роду “маневрувати” між різними нормами, аби знайти спосіб забезпечити справедливість для постраждалих. У згаданих справах, наприклад, йдеться про статті, що стосуються насильства за ознакою статі, сексуальних домагань, порушення недоторканності приватного життя. Тобто в Україні постраждалі від переслідування не мають повноцінної можливості ефективно захищати свої права, а правоохоронні органи – достатніх інструментів для забезпечення припинення такої поведінки та притягнення винних до відповідальності. 🔻Прийняття та набрання чинності Стамбульською конвенцією стали поштовхом, який прискорив поширення законодавства щодо боротьби зі сталкінгом у Європі. Адже в конвенції міститься конкретний заклик до держав-учасниць запровадити кримінальну відповідальність за переслідування як форму насильства щодо жінок. Водночас попри ратифікацію Стамбульської конвенції майже 4 роки тому, в Україні досі не передбачено відповідальності за такі дії. Кілька років тому Amnesty International Україна запропонувала відзначати 14 травня День протидії сталкінгу, аби підсвітити цю проблему (яка роками пізніше досі залишається актуальною). 🇪🇺Зобов’язання встановити відповідальність за переслідування (сталкінг) стосується не лише імплементації Стамбульської конвенції, а й передбачено в Дорожній карті з питань верховенства права, затвердженій Україною в рамках процесу наближення до стандартів ЄС. Законодавчі ініціативи, аби це реалізувати, в Україні є, і вже доволі давно. Наприклад, законопроєкт №12297 щодо забезпечення повноти імплементації положень міжнародного права з питань протидії домашньому та іншим видам насильства, у тому числі щодо дітей. До його розробки долучилися експертки “ЮрФем”. Проєкт Закону пропонує низку важливих змін, зокрема, власне, й криміналізувати незаконне переслідування (сталкінг): “1. Умисне вчинення дій (двічі або більше), що полягають у здійсненні загрозливої поведінки стосовно потерпілої особи (незаконне стеження, нав’язування спілкування, інше незаконне пряме чи опосередковане вторгненні у будь-який спосіб в особисте чи сімейне життя потерпілої особи всупереч її волі), у тому числі з використанням електронних комунікацій, що викликає у неї страх за безпеку свого життя чи здоров’я або її близьких, за відсутності ознак діяння, передбаченого статтею 126-1 цього Кодексу, – карається штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років”. ❗️Прийняття законопроєкту №12297 та встановлення відповідальності за сталкінг на часі. Постраждалі мають отримати належні механізми захисту! ✔️Більше про законодавчі ініціативи щодо відповідальності за переслідування в Україні можна прочитати тут: https://jurfem.com.ua/peresliduvannya-zakonodavchi-initsiatyvy/

Запрошуємо до реєстрації на Сьомий всеукраїнський форум юристок ЮрФем! 📍 Де: м.Львів 📍 Коли: 5 червня ⚖️ Всеукраїнський форум юристок ЮрФем — це традиційний щорічний захід, який об’єднує спільноту юристів/ок зі всієї України, зокрема адвокатів/ок, суддів, нотаріусів/ок, представників/ць правоохоронних органів, правозахисників/ць, викладачів/ок та інших фахівців/чинь в галузі права. 🔻 Цьогорічна тема Форуму: “Юристки – архітекторки євроінтеграційних змін”, тому розглянемо євроінтеграцію не як абстрактний державний процес, а як сферу професійної участі, впливу та відповідальності жінок-юристок. ✔️ Заповнити форму для реєстрації: https://forms.gle/MZzs9jEvXQoEhmGT7 ✔️ Реченець реєстрації: 20 травня 2026 року. Участь у форумі безоплатна. ✨ До речі, під час Сьомого всеукраїнського форуму відбудеться вже третє вручення премії “ЮрФем Award”. ✅ Детальніше про попередні Форуми юристок ЮрФем – читайте за посиланням: https://jurfem.com.ua/vseukrainskiy-forum/ Подія відбувається в рамках проєкту “Посилення спроможності юристок і юристів у регіонах захищати жінок та дівчат, постраждалих від сексуального та гендерно зумовленого насильства”. Проєкт впроваджується Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Останні роки в Україні доволі часто кажуть про так званий war-life balance (баланс війни та особистого життя) як українську альтернативу популярному концепту чи то принципу work-life balance (баланс професійного та особистого життя). Що передбачає останній, як пов’язаний із гендерною рівністю, та чи може бути гарантований законодавством? Розбираємо стандарти Європейського Союзу в цій сфері. Кембриджський словник визначає work-life balance як “час, який ви присвячуєте роботі, порівняно з часом, який ви проводите з родиною та займаючись улюбленими справами”. ⏳Якщо ж говорити про баланс професійного та особистого як складник забезпечення гендерної рівності, то тут ідеться насамперед про те, що батьки та люди, які виконують доглядові обов’язки, мають право на відповідну відпустку, гнучкий графік роботи та доступ до послуг з догляду. А також те, що жінки та чоловіки повинні мати рівний доступ до спеціальних відпусток для виконання своїх обов'язків з догляду та заохочуватися до їх збалансованого використання. “Одним із головних чинників, що спричиняє недостатню представленість жінок на ринку праці, є складність у поєднанні роботи та сімейних обов’язків. Коли у жінок з’являються діти, вони, як правило, працюють менше годин на оплачуваній роботі та присвячують більше часу виконанню неоплачуваних обов’язків з догляду”. Про це йдеться у Директиві 2019/1158/ЄС про баланс професійного та особистого життя для батьків та опікунів/ок. Це один із ключових документів Європейського Союзу в цій сфері. Директива закріплює мінімальні гарантії для досягнення балансу професійного та особистого життя для працівників/ць із сімейними обов’язками. Серед іншого, ця Директива передбачає таке: 🔸батьківська відпустка (тобто фактично відпустка для татів) у зв’язку з народженням дитини тривалістю 10 робочих днів (paternity leave); 🔹індивідуальне право на відпустку по догляду за дитиною (parental leave) тривалістю щонайменше чотири місяці, яку необхідно використати до того, як дитина досягне визначеного віку. Два з цих місяців не можуть бути передані; Оскільки більшість татів не користується своїм правом на батьківську відпустку або передає значну частину свого права на відпустку матерям, Директива подовжує з одного до двох місяців мінімальний період цієї відпустки, який НЕ може бути переданий від одного/ієї з батьків іншому/ій. Це, з одного боку, заохочує татів брати батьківську відпустку, а з іншого — сприяє та полегшує повернення матерів на ринок праці. 🔹гнучкі умови праці для працівників/ць, які є батьками або опікун(к)ами; 🔸відпустка з роботи у зв’язку з форс-мажорними обставинами через невідкладні сімейні причини у випадку хвороби чи нещасного випадку; 🔹оплата або допомога у зв’язку із батьківською відпусткою чи відпусткою для догляду за дитиною (payment or allowance); 🔸заборона дискримінації працівників/ць, які подали заяву або взяли одну з передбачених відпусток чи скористалися правом на гнучкий режим роботи. 🇪🇺Україна перебуває на шляху інтеграції в ЄС, тому також має імплементувати стандарти Євросоюзу у своє законодавство. Один з елементів цих процесів — це оновлення трудового законодавства, яке є можливістю передбачити відповідні гарантії для працюючих мамів та татів, опікунів та опікунок. Так, у січні цього року уряд затвердив проєкт Трудового кодексу та подав його на розгляд до Верховної Ради. Загалом, проєкт кодексу передбачає низку соціальних гарантій для працівників/ць із сімейними обов'язками. Більшість проаналізованих положень відповідає європейським та міжнародним стандартам. Проте є низка статей, які все ж потребують доопрацювання. Детальніше про те, що передбачає проєкт Трудового кодексу в темі балансу професійного та особистого, розповімо невдовзі. ✔️Також вплинути на ситуацію може впровадження гендерних та дружніх до сімей політик у державних програмах, бізнесових та інвестиційних проєктах. Адже, серед іншого, такі політики можуть передбачати й гарантувати забезпечення можливостей поєднувати професійне та особисте життя, зокрема в контексті виконання доглядових обов’язків.

🔻 Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” запрошує практикуючих юристів/ок та адвокатів/ок взяти участь у серії дводенних офлайн тренінгів на тему “Спочатку – людина: потерпілоорієнтовані підходи у справах сексуального насильства”. 📍 Якщо у своїй практиці ви працюєте зі справами, пов’язаними із сексуальним насильством, ця подія стане простором для посилення професійних навичок та обговорення реальних викликів. Основні цілі тренінгу: 🔹 створити простір для обміну досвідом юристів/ок, адвокатів/ок задля вирішення практичних викликів у справах сексуального насильства; 🔹 підвищити навички ведення таких справ і застосування потерпілоорієнтованого підходу; 🔹 посилити взаємодію представників/ць громадського сектору для забезпечення ефективності перенаправлення потерпілих. ⚖️ Тренінг призначений для адвокаток/тів та юристок/тів, зокрема громадського сектору, які надають правничу допомогу потерпілим від сексуального насильства як ординарного злочину. ✔️ Відбудеться у форматі офлайн, який передбачає обмін досвіду в групі серед учасників/ць, розгляд практичних кейсів, наближених до реальності, розгляд актуальної судової практики, зокрема ЄСПЛ. Дати проведення: 🔸 12-13 травня в м. Івано-Франківськ для представників/ць Івано-Франківської та Закарпатської областей; 🔸 18-19 травня у м. Львів для представників/ць Львівської та Тернопільської областей; 🔸 16-17 червня у м. Вінниця для представників/ць Вінницької та Одеської областей; 🔸 23-24 червня у м. Житомир для представників/ць Житомирської та Рівненської областей. Для реєстрації на перші тренінги заповніть, будь ласка, коротку гугл-форму: ➡️ для тренінгу 12-13 травня у м. Івано-Франківськ https://forms.gle/aCydSWkn8KNpdcoa9 ➡️ для тренінгу 18-19 травня у м. Львів https://forms.gle/E6KH5ezmUzM1uvWP6 ✅ Детальніше про організаційну частину, змістовне наповнення програми, а також реєстрацію на наступні тренінги можна переглянути на сайті: https://jurfem.com.ua/uchast-u-seriyi-treninhiv/ Тренінги організовує ГО “Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” в рамках проєкту “Посилення спроможності юристок і юристів у регіонах захищати жінок та дівчат, постраждалих від сексуального та гендерно зумовленого насильства”. Проєкт впроваджується за технічної підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та за фінансування Women's Peace & Humanitarian Fund. WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Раді представити Путівник з викладання курсу «Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом»! Це навчально-методичний посібник, який комплексно висвітлює теоретичні, правові та методичні засади опанування тематики СНПК у контексті війни РФ проти України. 🔎Зміст Путівника вибудувано так, щоб надати викладачам і викладачкам чіткі концептуальні орієнтири, методологічні інструменти й практичні матеріали, необхідні для викладання чутливої та складної тематики СНПК. «Навчаючи студенток та студентів, як застосувати ту чи іншу правову норму, потрібно паралельно розʼяснювати, який вплив їхні підходи матимуть на людину та її стан, як вони можуть ці норми змінювати, робити їх «живими» та як відкривати нові стежки завдяки своїй експертизі до відновлення справедливості й притягнення РФ до відповідальності за все скоєне зло,» — зазначає Вікторія Карпа, заступниця голови ГО «ЮрФем», керівниця центру «ЮрФем: освіта», юристка. ✔️Завантажити путівник, а також презентації до нього можна за посиланням: https://jurfem.com.ua/putivnyk/ Авторський склад: Олена Харитонова (редакторка путівника), Ольга Поєдинок, Анастасія Слободяник, Катерина Шуневич та Альбіна Басиста. ℹ️Путівник з викладання освітнього курсу «Сексуальне насильство, повʼязане з конфліктом» розробила ГО «Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем»» та ООН Жінки в Україні за підтримки Дій ООН проти сексуального насильства під час конфлікту (https://www.stoprapenow.org/).

У проєкті Трудового кодексу немає окремої глави про працю жінок, а в чинному Кодексі законів про працю України є. Це “зрада” чи ні? Пояснюємо 🔎З моменту реєстрації проєкту Трудового кодексу ми оглядаємо його положення щодо захисту прав жінок — здебільшого змістовно, а сьогодні також і структурно. Чинний кодекс містить окрему главу “Праця жінок”. Здавалося б, що таке виділення теми в окрему структурну частину могло б забезпечити комплексний та ефективний захист прав жінок. Могло б. Але що маємо натомість? Все, може, й було б добре, якби ця глава не розпочиналася із доволі дискримінаційних положень про обмеження та заборони для жінок. Йдеться, наприклад, про обмеження праці жінок на роботах у нічний час та заборону залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження. Далі у цій главі йдуть важливі положення щодо відпусток у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною та інших гарантій. 🔻Але, наприклад, у 2021 році Верховна Рада України законодавчо зрівняла права чоловіків і жінок на відпустку для догляду за дитиною (так звана “трирічна відпустка”). Відтоді за бажанням матері або батька дитини одному чи одній з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тобто це положення стосується не лише праці жінок, хоч і “перебуває” у відповідній главі. 🔻Натомість інший тип відпусток — одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, яка надається комусь одному: батькові дитини чи іншій родичці або родичу, — розміщений понад сотнею статей вище у главі про час відпочинку. Проєкт Трудового кодексу, яким пропонують замінити чинний КЗпПУ, не має окремої глави, присвяченої праці жінок. Натомість розробники/ці обрали інший підхід, який радше наскрізно впроваджує положення щодо рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, мамів і татів. Так, якщо брати за приклад ті ж відпустки, то у проєкті відповідні положення про різні типи відпусток та їхні нюанси містяться у главі про час відпочинку, що видається логічним. Тут йдеться і про: ✔️відпустки, пов’язані з народженням та вихованням дитини (дітей): ✔️відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; ✔️одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини (дітей); ✔️одноразову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини (дітей); ✔️відпустки для догляду за дитиною. До слова, раніше ми розповідали, що, зберігаючи інші типи відпусток, проєкт Трудового кодексу пропонує нову норму, якою встановлює оплачувану відпустку для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці — по 2 місяці для матері та батька. Водночас згадані “обмеження/заборони” частково скасовуються (як те, що стосувалося відряджень) у проєкті, а частково зберігаються, що, на наш погляд, потребує доопрацювання. Адже важливо надати жінці можливість самостійно робити вибір (умовно) працювати в нічну зміну чи ні. Відповідні європейські стандарти передбачають, що вагітна працівниця, працівниця, яка нещодавно народила, або працівниця, яка вигодовує дитину, не може бути зобов’язана виконувати ту ж нічну роботу. Але, якщо говорити саме про структуру проєкту кодексу, ці норми розміщені у його відповідних частинах. Так, у розділі про гарантії та компенсації є стаття про гарантії і компенсації працівникам, направленим у робочі відрядження. Положення про понаднормову роботу чи роботу в нічний час натомість містяться у главі про робочий час (розділ про умови роботи). ✅Тобто фактично структурна відмінність — наявність чи відсутність глави про права жінок — між чинним КЗпПУ та проєктом Трудового кодексу не є недоліком останнього. Навіть навпаки: видається, що гендерні аспекти мають бути наскрізними по тексту, а не лише “зберігатися” в окремій главі — так, наче жінки сидять десь за окремим “столом” збоку, в той час як усі працівниці й працівники могли б бути за одним “столом”, який враховує відмінні потреби кожної та кожного, жінки та чоловіка, мами та тата.

Понад 1100 наданих консультацій. 227 взятих на супровід справ сексуального насильства (зокрема СНПК) та гендерної дискримінації. Днями минуло вже 4 роки із дня запуску лінії правничої допомоги “ЮрФем: підтримка”. ⚖️І в четверту річницю хочемо поділитись важливою новиною: з квітня цього року лінія правничої допомоги “ЮрФем: підтримка” трансформовується в Центр стратегічного судочинства ЮрФем. “Для нас важливо не лише надавати послугу, а й бути суб’єктом впливу — формувати підходи, орієнтовані на потерпілих, та адвокатувати зміни задля того, щоб кожна постраждала особа отримувала якісну й комплексну допомогу незалежно від того, до кого вона звертається по неї. У 2026 році зусилля “ЮрФем” зосереджені на впровадженні оновлених підходів. Це важливий етап розвитку, спрямований на трансформацію сприйняття лінії не лише як сервісної ініціативи, а й як інструменту системного впливу на формування потерпілоорієнтованої системи правосуддя,” — зазначає керівниця Центру стратегічного судочинства ЮрФем Юлія Нікітіна, яка впродовж останніх років була координаторкою “ЮрФем: підтримки”. ✨У синергії зусиль з аналітичним та освітнім напрямами діяльності “ЮрФем” Центр впроваджуватиме нові підходи у справах сексуального насильства, окремих форм гендерно зумовленого насильства та гендерної дискримінації, а також виявлятиме прогалини на практиці. Взаємодоповнювальна діяльність відділів “ЮрФем” дозволяє комплексно й ґрунтовно працювати задля спільної мети: забезпечення справедливості для постраждалих. Серед напрямів роботи Центру стратегічного судочинства “ЮрФем”: ✔️вивчення та узагальнення судової практики; ✔️надання первинних юридичних консультацій на лінії правничої допомоги, яка є частиною Центру; ✔️адвокатський супровід справ (у визначених випадках); ✔️використання позасудових і судових механізмів на міжнародному рівні. Центр стратегічного судочинства ЮрФем надаватиме юридичні консультації та адвокатську допомогу у справах, що стосуються: 🔹сексуального насильства; 🔹дискримінації жінок у сфері трудових правовідносин; 🔹сталкінгу як форми гендерно зумовленого насильства; 🔹гендерно зумовленого насильства у цифровому середовищі. Центр фокусуватиметься на інструментах стратегічного судочинства. Супровід справ здійснюватиметься з метою формування потерпілоорієнтованої, сталої та послідовної практики в таких справах. Дякуємо дуже усім адвокат(к)ам, які працювали з лінією, та партнерам, які підтримували її роботу. Сподіваємося, що ця співпраця продовжиться й надалі, але вже в межах роботи Центру стратегічного судочинства ЮрФем💜 ✅Деталі про Центр можна дізнатись за посиланням: https://jurfem.com.ua/jurfem-pidtrymka/

Запрошуємо подавати заявки на отримання премії “ЮрФем Award”! Це премія для представниць/ників юридичної спільноти за значний внесок у протидію сексуальному насильству та/або захист постраждалих від такого насильства в Україні. “ЮрФем Award” присуджується за досягнення у попередньому календарному році, зокрема: 🔸правові інновації та/або зміна практики; 🔸активне висвітлення проблем та справ сексуального насильства у інформаційному просторі; 🔸активна адвокація проблем сексуального насильства та впровадження інструментів для вирішення таких проблем на національному, регіональному та міжнародному рівнях; 🔸активна громадська позиція у суспільному житті у напрямку протидії сексуальному насильству та/або захист постраждалих від такого насильства в Україні. На здобуття премії може претендувати будь-яка особа, яка: 🔹має вищу юридичну освіту або є студенткою/студентом юридичної спеціальності (не нижче 3 курсу); 🔹має документально підтверджений досвід роботи із проблемою сексуального насильства в Україні протягом щонайменше 12 місяців до дати подання заявки; 🔹досягнення, за які номінується особа, мали місце протягом попереднього календарного року. Якщо ви відповідаєте цьому опису, заповнюйте форму на нашому сайті до 20 травня включно. Також ви можете номінувати свого чи свою колегу, заповнивши цю ж заявку:https://forms.gle/9PBDcQ8Y6eeByJuA9 ✔️Усі деталі про премію “ЮрФем Award” та можливість подати кандидатуру доступні на сайті: https://jurfem.com.ua/award/ Результати премії оголосимо на щорічному всеукраїнському форумі юристок ЮрФем під час урочистої церемонії нагородження. ✨Заповнюйте форму та діліться інформацією з колегами! Посилюймо видимість юристок та юристів, які працюють у сферах протидії сексуальному насильству та/або захисту постраждалих від такого насильства в Україні!

Досудове розслідування у справі про сексуальне насильство з боку викладача й колишнього художнього керівника Молодого театру завершено.Нині триває ознайомлення із матеріалами. А днями суд продовжив для підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 травня включно. 🔹Шістьом потерпілим від дій підозрюваного надає допомогу адвокатка “ЮрФем: підтримки” Людмила Вигівська. Нагадаємо, що торік у жовтні чоловіку повідомили про підозру у зґвалтуванні та сексуальному насильстві щодо студенток, в тому числі — неповнолітніх (ч. ч. 2, 3 ст. 152 та ч. ч. 1, 2 ст. 153 КК України). Відтоді підозрюваний перебуває під вартою. ⚖️Закритий судовий процес. У цій справі (як і в багатьох інших, пов’язаних із сексуальним насильством) судовий процес має бути закритим. Потерпілі від цієї категорії злочинів є особливо вразливими і потребують додаткових засобів задля уникнення повторної травматизації та забезпечення безпеки, зокрема конфіденційності. “Жінки, які є потерпілими від гендерно зумовленого насильства, та їхні діти часто потребують особливої підтримки та захисту через високий ризик вторинної та повторної віктимізації, залякування та помсти, пов’язаних з таким насильством”. Про це зазначено в одному із ключових документів Європейського Союзу щодо забезпечення ефективного захисту прав потерпілих від злочинів — Директиві Європейського парламенту та Ради ЄС 2012/29/ЄС від 25 жовтня 2012 року про встановлення мінімальних стандартів щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочину, а також про заміну Рамкового рішення 2001/220/ПВС Ради ЄС. 🇪🇺А оскільки Україна перебуває на шляху євроінтеграції, то імплементація встановлених, зокрема, цією Директивою стандартів є не просто важливим, а й необхідним кроком. Директива, серед іншого, передбачає, що держави-члени ЄС мають забезпечити проведення своєчасної індивідуальної оцінки потерпілих від злочину з метою визначення специфічних потреб у захисті та обрання конкретних спеціальних заходів захисту задля попередження вторинної та повторної віктимізації, залякування та помсти. При цьому особливу увагу має бути приділено потерпілим від злочину у родині, сексуального насильства, гендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми, злочинів, вчинених на ґрунті ненависті, особам з інвалідністю, які стали потерпілими від злочину. І якщо встановлена ця необхідність, має бути забезпечено, серед іншого, розгляд кримінального провадження у закритому порядку. 🇺🇦Що ж до українського законодавства, то ч. 2 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України передбачає можливість здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, зокрема у випадку розгляду справ про кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. 📌Тому закрите судове засідання (як і низка інших механізмів забезпечення безпеки та уникнення повторної травматизації) у справах сексуального насильства є цілком виправданим кроком і відповідає: а) законодавству України; б) стандартам Європейського Союзу; в) та й в цілому принципам нетравматизації, забезпечення безпеки та конфіденційності, а отже — потерпілоорієнтованого правосуддя. ➡️Передісторія справи. Нагадаємо, що на початку 2025 року з’явилось анонімне відео дівчини, яка розповіла, що постраждала від дій викладача Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого та тоді ще художнього керівника Молодого театру. Студент(к)и й колишні студент(к)и, а також працівники/ці театрів почали розповідати власні історії про пережите насильство. Тоді – у середині січня – на лінію “ЮрФем: підтримка” звернулись постраждалі. Вже наприкінці січня подано 3 заяви до поліції про вчинення злочину. За ними зареєстрували кримінальне провадження й розпочали слідство. У жовтні 2025 року чоловіку повідомили про підозру.

Запрошуємо стати частиною дослідження про становище жінок у юридичній професії в Україні✨ Впродовж останнього місяця ми змогли зібрати майже 500 релевантних відповідей, але для ще більш комплексного та повноцінного аналізу не вистачає кількох заповнень опитувальника. 📍Тому, якщо ви ще не встигли заповнити опитувальник та/або можете поширити його серед колежанок, будемо дуже вдячні за допомогу! Оновлений термін збору відповідей — 1 квітня. Заповнення триватиме приблизно 15-20 хвилин у зручному для вас темпі. ➡️Посилання на опитувальник: https://forms.gle/Pt4xySzexwLjnHWW6 Нагадаємо, що завдяки цьому дослідженню ми прагнемо: ✔️комплексно проаналізувати та виявити існування дискримінаційних практик, з якими стикаються юристки у своїй професії, ✔️зʼясувати, чи зазнають юристки у своїй професії тиску, переслідування, кібернасильства, домагань та інших форм насильства, ✔️оцінити вплив повномасштабної війни на вашу діяльність. Попередні результати ми вже представили під час Комісії зі становища жінок у Нью-Йорку. А саме дослідження презентуватимемо під час VII всеукраїнського форуму юристок ЮрФем цьогоріч у червні. Долучайтесь до дослідження та діліться своїм досвідом! ℹ️Дослідження проводиться “ЮрФем” у співпраці з дослідницькою командою “Sociable” при Українському Католицькому Університеті і є повністю анонімним. Саме ці дві організації здійснюватимуть збір, обробку, зберігання та аналіз отриманих даних, які в свою чергу не передаватимуться третім особам.

​​💡Потерпілі у справах ГЗН/СНПК є у вразливому стані. Ця теза вже не потребує доведення і зафіксована і в Директивах ЄС, і в Стамбульській конвенції. Залишається шукати шляхи, як врахувати цей вразливий стан у розслідуванні цих справ. Новий курс на платформі “ЮрФем: освіта” дає частину таких відповідей, адже стосується використання можливостей судової експертизи при доказуванні фактів вчинення ГЗН/СНПК. “Ми розробили цей курс, аби підвищити обізнаність юридичної, зокрема правоохоронної спільноти щодо поширених запитань проведення судових експертиз у справах домашнього, сексуального насильства, зокрема в часи війни, підсвітити практичні виклики під час проведення судових експертиз у таких справах в Україні та надати інформацію щодо міжнародних стандартів, звернути вашу увагу на важливість застосування потерпілоорієнтованих підходів під час проведення судових експертиз у таких справах задля мінімізації ризику повторної травматизації потерпілих”, - каже у вступному слові Світлана Михайлишин, юристка, менеджерка програм центру “ЮрФем: освіта”. Результати судової експертизи часто використовуються під час доказування кримінальних правопорушень, пов’язаних із ГЗН/СНПК. Але під час цього використання важливо розглядати різні її можливості. Спікерками курсу є Ярина Бущак, Катерина Шуневич, Людмила Вигівська, Лілія Олійник, Тетяна Соболева, Юлія Змієвська, Анна Козлова, Олена Козерацька 📍Відеокурс можна пройти тут: https://jurfemosvita.com/courses/sudexp/ ℹ️Цей відеокурс розроблений Асоціацією жінок-юристок України “ЮрФем” за підтримки проєкту “Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні”, що фінансується Урядом Японії та впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.