Post #186

Прогулянка граблями як стратегія розвитку електротранспорту Одеси. Частина перша. Вже більше року в Одесі впроваджено магістральний трамвайний маршрут № 7, який пронизає все місто з півдня на північ. Він мав би стати основним хребтом транспортної мережі Одеси, до якого будуть під'єднані другорядні маршрути. І — начебто початковий задум непоганий — але перші кроки реалізації лежать на межі абсурду та саботажу. Почнемо з трамвайного маршруту № 10. Десятиліттями це був звичний маршрут для мешканців району Ближніх Млинів і Черемушок. Трамвай № 10 дозволяв дістатися залізничного вокзалу та центру і мав колосальну популярність. Останніми роками він також створював зручний зв'язок між центром міста і ЦНАПом. Але в ОМЕТ вирішили, що маршрут № 7 важливіший, і обрізали № 10 до залізничного вокзалу. Таким чином, пасажири не тільки змушені платити за два трамвайні квитки в один бік, а і пересаджуватися у хронічно перевантажені вагони «сімки». Це приблизно дорівнює вартості проїзду в маршрутці № 121, якою можна дістатися центру без пересадок. Таким чином, скорочення № 10 фактично виштовхує пасажирів з трамвая, і саботує його розвиток в Одесі, як цілісної системи. Другі граблі в цій історії — трамвайний маршрут № 27, що раніше сполучав Рибпорт та залізничний вокзал, а нині став «обрізком» від Рибпорту до Люстдорфа. Інтервал не змінився, але № 27 втратив свої переваги для пасажира. Тепер потік відтягує на себе маршрутка № 220а, що прямує до вокзалу (і далі) без пересадок, і коштує приблизно так само, як поїздка на 27+7 трамваях. Здебільшого № 27 зберіг позиції серед окремих мешканців приватного сектору, що користуються ним для поїздок за покупками і назад. На фото: трамвайні маршрути № 10 та 27 на ділянках, з яких їх прибрали. 📸alexander1, Oleksandr Sandler