Post #867

112 років електричному трамваю на Ближніх Млинах Сьогодні виповнюється 112 років зі дня відкриття трамвайного маршрута № 10. У перші роки свого існування він складався з двох непов’язаних між собою ліній, що отримали позначення 10а і 10с. Як так сталося? Все через залізницю. Перший проєкт майбутньої лінії № 10, складений в 1908 році, проходив досить незвичним шляхом. Він не сполучав з центром жодного з передмість Одеси, проте перетинав багато інших ліній, якими можна було дістатися Тираспольської площі, вокзалу, ринків і пляжів. Проєктована лінія починалась на Ближніх Млинах, в самому кінці вулиці Пішеніна, проходила під залізничним шляхопроводом на Одесі-Малій, і крізь Воронцовку (сучасною вулицею Гранітною), Олексіївську площу, Степову та Косвену вулиці виходила до колій лінії № 15. Ними трамвай № 10 мав спуститися на Балківську вулицю і зупинитись у тупику. Для реалізації проєкту потрібно було прокласти нову вулицю вздовж залізниці, з боку водонасосної станції. Через її відсутність проєкт зазнав змін і на першій стадії реалізації перетворився на дві окремі лінії: одну крізь Ближні Млини (10а) й іншу між станцією Одеса-Мала і тупиком на Балківській (10с). Спеціальна комісія міської управи оглянула нові лінії 25 січня (7 лютого) 1913 року і рекомендувала не дозволяти відкриття руху до усунення низки недоліків і недоробок. Зокрема, Бельгійське товариство так поспішало з відкриттям, що не обладнало деякі зупинки. Однак до середини березня трамвайна компанія усунула критичні недоліки й обидві лінії були готові до відкриття. Для зручності пасажирів, рух вагонів лінії № 10а запропонували подовжити ближче до вокзалу. Нову кінцеву обрали біля зупинки на перехресті вулиць Рішельєвської і Пантелеймонівської. Після окремого дозволу на цю зміну від градоначальника, рух обома лініями відкрився 29 березня (11 квітня) 1913 року. 10а замінила конку «Ближні Млини», що діяла з 1909 року, а 10с поглинула колишню лінію «Мала Одеса», відкриту ще в 1893. Характерною особливістю вагонів 10а, як і 12 і 13 (а потім і 29) став номер маршруту на струмоприймачі. Це вирішило проблему шляхопроводу на Одесі-Малій, що був занизьким для звичного розташування номеру на даху. Лінія 10а, з доступних нам джерел, працювала без помітних інцидентів, тоді як на 10с часом потрапляли під вагон необачливі пішоходи. Найімовірніше, що 10а і 10с зупинились в 1916 році під час трамвайної кризи на тлі браку запчастин і нестачі персоналу. І якщо рух 10а відновився 21 жовтня 1924 року, то 10с у 1920-х роках навпаки почали поступово розбирати. До 1938 року від неї залишився тільки тупик за перехрестям Прохорівської і Степової вулиць й один павільйон на колишній кінцевій. Він стоїть і донині. Джерела • ДАОО, ф. Ф-16, оп. 86, спр. 480, арк. 86. • ДАОО, ф. Ф-16, оп. 87, спр. 357, арк. 285, 286–286зв, 306, 307–309зв, 310, 311–311зв, 312. • Одесские Новости. 1913. 29 марта (№ 8985). • Новая линия. Известия. 1924. 23 октября (№ 1468). • Плани і схеми Одеського електро-трамвайного комбінату (до 1931) й Одеського тресту міських залізниць (з 1931).