Post #2126

Друг Ням приєднався до війська без жодних вагань на початку повномасштабного вторгнення. Він вважає, що, проходячи строкову службу та маючи фахову підготовку, просто не міг залишатися осторонь. За професією танкіст, він добре володіє озброєнням. Каже, що це був внутрішній поклик, який він відчув. “Совість не дозволяла сидіти на місці. Я мав щось робити”, – говорить він. До початку повномасштабного вторгнення Сергій працював кулінаром, а згодом барменом в аеропорту “Бориспіль”. “Саме туди, власне, й прилетіла перша ракета. О 4-й ранку 22 лютого це був перший дзвоник, який сказав мені: вже пора”, – виважено розповідає Сергій. Наразі він пройшов крізь терни разом із побратимами і виконує функції головного сержанта 2 механізованого батальйону 67 ОМБр. Його завдання – забезпечувати навчання особового складу, бойову підготовку та злагодженість підрозділу. Після перемоги він мріє спекти величезну хлібину, яку українці по шматочку розділять між собою. Для нього це символ об’єднання нації, коли кожен, незалежно від свого шляху, повернеться до спільного дому – сильної та єдиної України. 🕊Instagram📩Telegram📱YouTube 😎Facebook🥳TikTok📱Twitter