Вміст поста
21 листопада — День Гідності та Свободи. В цей день ми вшановуємо українців, які піднялися за правду, за честь, за право жити у вільній країні. Згадуємо тих, хто відстоював власну гідність на Майданах, тих, хто сьогодні, ціною життя і здоров'я, стоїть за нашу свободу на фронті, тих, хто рятує життя українців після ворожих обстрілів, присвячує себе волонтерству та допомозі війську. Саме цього дня, у 2004 році, українці вперше масово вийшли на Майдан, коли спроба зламати вибір народу зустрілася з непохитною позицією мільйонів. "Помаранчева революція" стала першим великим кроком, який об'єднав всі верстви населення в одну рушійну силу. Через дев’ять років, восени 2013 року, ми знову стали пліч-о-пліч під час Євромайдану, який почався як мирний студентський протест і виріс у Революцію Гідності. Це стало початком народної боротьби з проросійським режимом за право України бути вільною європейською державою. Під час боїв "на барикадах" ми втратили цвіт нації, найкращих з нас - Героїв Небесної Сотні, які стали символом мужності та самопожертви і зерном яке проросло в серцях тих хто сьогодні на фронті б'ється за нашу незалежність. В сьогоденні День Гідності та Свободи набуває нового змісту. Українські захисники продовжують справу "Майданів", захищаючи цінності, за які народ стояв на площах. Гідність у нас в крові, це наш характер, який не дозволяє мовчати, коли порушують справедливість і права людини. Свобода — це наш орієнтир, до якого Україна рухається попри всі виклики. Пам’ятаємо. Боремося. Тримаємо стрій.