Post #3483

💭 «Узимку 2022-го я вперше надав допомогу пораненому. Тоді, під час бою, все було вперше: прямий контакт з ворогом у стрілковому бою, трьохсотий у шию, і те, що я був єдиним медиком у радіусі кількох кілометрів. Я сидів в окопі, намагався не розплакатись, чув чиїсь крики про те, що треба витягати пораненого. І тільки згодом збагнув, що то кричав я... Після цього життя вже інше. Назад вороття немає», — ділиться відчуттями Микита на псевдо «Хаунд», бойовий медик 67 ОМБр. У великому інтерв’ю «Хаунд» розповідає про безсонні ночі, коли адреналін від поранених бійців настільки зашкалював, що передавався всім навколо. Пригадує, як доводилось витягувати побратимів під мінометним вогнем, і про те, як навчання перетворювалось на інстинкти. Боєць ділиться історіями евакуацій, у яких секунди важили більше, ніж кілометри, згадує обличчя, які не може забути, й епізоди курської операції, де життя й чорний гумор йшли поруч. А ще Микита з Дніпропетровщини. Тож розповідає, як це — боронити рідний край, коли дім всього за кілька кілометрів. 📱Більше у програмі «Реальний фронт» журналістів телеканалу Dnipro TV: