Post #3812

«Я не могла просто сидіти і чекати. Це моя країна, і мені було важливо не словами, а діями бути поруч», - ділиться Лелека, наша військовослужбовиця у підрубриці «67 історій: круті інженерки». Народжена в країні-агресорці, вона свідомо обрала Україну своїм домом. Київ, цивільне життя, власна маленька кондитерська, усе це залишилося позаду, коли війна стала особистою реальністю. Навіть попри те, що її чоловік - українець і не долучився до війська, вона зробила свій вибір і пішла туди, де відчувала, що буде потрібною. Сьогодні Лелека - другий пілот важких ударних бомберів в інженерно-саперній роті 67 ОМБр. Дівчина працює на позиціях, де разом з командою нищить в*рога. Це розмова про вибір і відповідальність, про втрати, які не минають, і про любов до України, що народжується не за паспортом. «Україна стала для мене рідною. Я тут і маю її захищати». 📱Повне інтервʼю читай на нашій Facebook сторінці 🎙️ Відділення комунікацій 67 ОМБр