Post #4005

Сьогодні ми вшановуємо другу річницю загибелі наших Героїв - командира роти стрілецького батальйону 67 ОМБр Сергія «Норда» Коновала і його заступника Тараса «Химери» Петришина. Сергій Коновал став на захист України у 2014 році. Будучи студентом медичного університету, він долучився до «Госпітальєрів». У 2016 році його призначили командиром 6-ї резервної сотні Добровольчого Українського Корпусу. Сергій брав участь у боях за Станицю Луганську, Піски, Мар'їнку, Авдіївку. Під час повномасштабної війни «Норд» пройшов шлях від парамедика до командира стрілецької роти 67 бригади, разом із побратимами брав участь у боях за Київщину, Харківщину та Донеччину. Водночас займався громадською діяльністю - став одним із засновників «Дому ветерана» у Тернополі, організовував військові вишколи для молоді, знімав і продюсував фільми. Тарас Петришин теж був активістом, брав участь у розкопках давньоруського городища Пліснеськ на Львівщині. Займався національно-патріотичним вихованням молоді в громадській організації «Сокіл». Пішов добровольцем на війну у 2014 році, незважаючи на проблеми зі здоров’ям. Віддано виконував бойові завдання на різних напрямках фронту. Сергій Коновал і Тарас Петришин - друзі, побратими - загинули 6 квітня 2024 року поблизу Часового Яру на Донеччині. Тоді тривали важкі бої за населений пункт Іванівське. Командир роти і його заступник перебували на командно-спостережному пункті. Коли почався ворожий обстріл, вони продовжили керувати підрозділом. «Норду» був лише 31 рік, «Химері» - 35. Указом Президента від 23 серпня 2024 року року Сергію Коновалу присвоїли звання Героя України посмертно. Слава і честь мужнім Воїнам 67 бригади! Їхня незламність вкарбована в історію. Пам'ять про Героїв, які віддали життя за свободу Української нації, навіки залишиться в наших серцях. Ми продовжуємо їхню справу - визвольну боротьбу за волю до повного знищення ворога. За них. За тих, хто поруч. За Україну! 🫡🇺🇦