Вміст поста
Вже понад десятиліття Україна відзначає перемогу над нацизмом у європейському контексті: ми змінили парадигму гучних святкувань на глибоке вшанування. 8 травня для нас день пам’яті про мільйони доль, поламаних у жорнах найкривавішого конфлікту в історії людства. Сьогодні ми чітко усвідомлюємо - Друга світова війна стала результатом цинічної змови двох тоталітарних монстрів - нацистської Німеччини та комуністичного СРСР. Поки світові лідери обирали політику невтручання, два режими ділили мапу Європи, розглядаючи Україну лише як ресурсний майданчик. Наш народ, не маючи на той час власної держави, опинився в епіцентрі чужих геополітичних ігор. Українців намагалися використати, їхні прагнення до незалежності - придушити, а саму землю перетворити на поле для воєнних злочинів та геноциду. Ми не забули ціну, яку заплатили наші пращури. Цей біль і досі відгукується в кожній родині. Проте саме в ті страшні роки гартувалася наша сила. Сьогодні історія зробила жахливе коло, на нашу землю знову прийшов той самий тоталітарний імперіалізм, очолюваний сучасним терористичним режимом. Але є одна суттєва різниця, сьогодні ми маємо свою державу та свою міць. Ми вже довели світові свою ідентичність і здатність давати відсіч. Те, що колись здавалося неможливим, сьогодні є реальністю, українська армія стала однією з найпотужніших у світі, а наш голос визначальним на міжнародній арені. Ми вшановуємо тих, хто боровся тоді, щоб мати право перемогти зараз. Ми стримуємо вор*га, та виборюємо право диктувати справедливі умови майбутнього. Цей режим обов’язково впаде, а пам'ять про минулі втрати стане фундаментом для нашої остаточної, непохитної перемоги.