Вміст поста
🕯️Щороку 18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Воїни 67 окремої механізованої бригади стоять у цій пам’яті разом із кримськими татарами, адже те, що імперія робила у 1944 році, вона продовжує чинити й сьогодні. Крим - це Україна, а кримські татари є корінним народом українського Криму. 18 травня 1944 року Крим ще не прокинувся від нічної тиші, а машина сталінського терору вже почала свій рух. Підступно, як уміє лише імперія, побудована на насильстві та зневазі до людського життя. У той час, коли кримськотатарські чоловіки воювали на фронтах Другої світової війни, захищаючи землю від нацизму, радянський режим ухвалив рішення покарати цілий народ. Людей виривали з домівок серед ночі, давали лічені хвилини на збори й силоміць заганяли у товарні вагони. Близько 200 тисяч кримських татар були депортовані до Середньої Азії. Дорога в нелюдських умовах без води, їжі та медичної допомоги стала смертним вироком для тисяч людей. У вагонах, призначених для худоби, помирали діти і жінки. Формальним приводом для депортації радянська влада назвала нібито “зраду”, хоча серед депортованих були фронтовики та родини військових. Це був не акт “переселення” і не “воєнна необхідність”. Це був цілеспрямований геноцид - спроба знищити народ, стерти його пам’ять, культуру та зв’язок із рідною землею. Сьогодні українські Воїни знову ведуть боротьбу проти тієї самої імперської сутності, яка десятиліттями будувала свою владу на терорі, депортаціях і поневоленні народів. Воїни 67 ОМБр продовжують боротьбу за свободу, за право жити на своїй землі та за майбутнє, у якому зло імперії буде знищене назавжди. Ніколи не пробачимо. Помстимося! INSTAGRAM | FACEBOOK |YOUTUBE |