СХОВИЩЕ

Політична вага не з’являється з повітря — вона виникає тоді, коли за посадою суспільство бачить реальний вплив на процеси в країні. Свіжа стаття на «Українській правді» дає чітку відповідь на питання, чому Кирило Буданов (керівник ОП) стрімко нарощує цей вплив не лише в соціології, а й у владній ієрархії. Якщо відкинути інформаційний шум, то можна чітко побачити, як Буданов остаточно став ключовою фігурою внутрішньої політики України. Він вже не просто очолює Офіс Президента — він став головним комунікатором з Парламентом, опозицією та регіональними елітами. Саме тому соціологія зараз фіксує послідовне зростання рейтингу Буданова і стрімке скорочення розриву між ним та Валерієм Залужним. Якщо раніше між ними був великий відрив, то зараз ситуація змінилась — суспільство реагує на реальну спроможність Буданова давати результат і прості балачки Залужного з-за кордону. Українці живуть у війні вже не перший рік і давно стали менш чутливими до політичних маніпуляцій. Війна жорстко відокремлює медійний образ від реального результату. Тому увагу привертають вже не ті, хто красиво говорить, а ті, хто дає результат. Буданова все більше сприймають не просто як топ-менеджера Банкової, а як самостійну політичну фігуру з амбіціями, які виходять далеко за межі нинішніх повноважень, а зараз ми спостерігаємо лише початок великої перебудови влади з середини, наслідки якої стануть зрозумілими пізніше.

Україна переламує хід війни? Джек Вотлінг написав багатообіцяючу статтю для Foreign Affairs із не менш багатообіцяючою назвою — «Україна переламує хід подій». Автор відзначає спроби українського керівництва реорганізувати українське військо та тил. Щодо аналізу українських реформ до автора є запитання. Водночас у тому, що стосується падіння ефективності російського війська, із ним можна погодитися. Тим не менш, наратив про «перелом ходу подій» я вважаю надто передчасним. Застереження щодо цього виклав нижче. Підібрав для вас ключові фрагменти: 🔴Протягом 2024–2025 років Росія компенсувала втрати швидше, ніж Україна, що дозволяло підтримувати постійний наступальний тиск. Тепер ця тенденція починає змінюватися на користь Києва; 🔴Україна провела важливі військові реформи: створила корпусну систему, покращила підготовку військових та знизила рівень дезертирства. Це дозволило стабілізувати кадрову ситуацію на фронті; 🔴Російська армія стикається з накопиченням структурних проблем. Поповнення особового складу забезпечується грошовими стимулами, але якість новобранців і підготовки залишається низькою; 🔴Російське командування дедалі гірше координує дії на сучасному полі бою. Через розрив між штабними планами та реальною ситуацією на фронті зростає кількість помилок і неефективних атак; 🔴Автор вважає, що Росія навряд чи зможе захопити весь Донбас у найближчій час. Без серйозної перебудови армії Москва може не досягти цієї мети навіть у 2027 році; 🔴Кремль стоїть перед вибором: або оголошувати масштабну мобілізацію, або погоджуватися на заморожування війни. Обидва варіанти для Путіна пов'язані зі значними ризиками; 🔴Якщо тенденції збережуться, до кінця року шанси на припинення вогню суттєво зростуть. Київ і союзники можуть переконати Москву, що перемир'я менш ризиковане, ніж продовження війни; 🔴Головний виклик для України після можливого перемир'я — зберегти внутрішню стабільність, боєздатність армії та підтримку Заходу. Від цього залежатиме, чи стане воно кроком до тривалого миру. Викликає питання заява автора про те, що Україна вже «провела військові реформи». Якщо перехід до корпусної системи управління перебуває майже на фінальній стадії, то кадрові зміни [методи мобілізації та СЗЧ] ще далекі до завершення. Якщо говорити про деградацію військового управління ворога, автор тут ближчий до правди — це видно щонайменше з темпів наступу. Дійсно, вийшовши з зимової кампанії Україна покращила свої позиції, а удари по російському тилу додають підстав для обережного оптимізму. Але я бачу ризик у надто різкій зміні наративу. Останній місяць західні медіа переповнені анонімним ниттям російських джерел про політичні та економічні ризики війни. Це може створити ілюзію, що перемир’я здатне «врятувати» Росію від краху, а отже її потрібно «дотискати». Ще раз: Росія, ймовірно, перебуває у найслабшій позиції за весь час війни. Водночас її «дотискання» потребує складної комбінації факторів: готовності Європи кратно наростити постачання зброї, позиції Китаю та волі США, які досі не відмовилися від ідеї економічної взаємодії з Москвою. Тому в нинішньому таймлайні ми маємо берегти наратив про шлях до перемир'я як зіницю ока. Натомість такі тейки пана Чмута про кордони 1991 року я вважаю шкідливими. 🇺🇸Гамбіт Трампа

Тулсі Габбард йде у відставку Відносно нещодавно ваш покірний слуга писав, що дні Тулсі Габбард в адміністрації Трампа добігають кінця. Так і сталося. Іноді фріки, яких призначає Трамп — це просто фріки, а не агенти Кремля. Бережіть свої нерви та гарного вечора! 🇺🇸Гамбіт Трампа

Гороховський та Тигібко - боги маркетингу, але погані люди. Вже напевно усі чули про те, як Монобанк розпродує техніку Apple через свій Мономаркет, надаючи "сенсаційну" розстрочку у 20 платежів (насправді вона є і в інших) — за 3 дні напродавали на 1.4 млрд грн. На перший погляд все круто: продавці реалізовують продукт - покупці отримують шанс купити товар, сплачують невеликі суми в наступні 20 місяців - банк бере собі % як посередник і всі задоволені. Але є нюанс... Агресивний маркетинг на людях з нульовою фінансовою грамотністю, яким впарюють техніку зараз терміново по нинішнім цінам, щоб не продавати її потім восени на 20-30% дешевше, бо всі кинуться купувати нову техніку Apple після презентації. Тут уже заробляє і компанія Asbis (а не лише Універсалбанк - Монобанк працює по його ліцензії, та Мономаркет - ТОВ), яка є дистрибютором техніки Apple в Україні і яка продовжує (за чутками) незаконно її також поставляти на РФ і на РБ в обхід санкцій (не так давно я писав про це окремо). На сам кінець уточню, що ці дії Гороховського - ЗАКОННІ. Але дуже погано по відношенню до українців, Держави Україна та в тому числі щодо ЗСУ. Це вже не перша подібна схема від Гороховського і, думаю, не остання, але хом'ячки ведуться... P.S. До того ж у мене є підозри і щодо схем з податками, але там не все просто, тому про це не пишу поки що.

НАСТОЯЩИЙ МАТЕРИАЛ ПРОИЗВЕДЕН И РАСПРОСТРАНЕН С ЦЕЛЬЮ СООБЩИТЬ, ЧТО МИНЮСТ РФ ПЬЕТ МОЧУ. @kazansky2017

🤣🤣🤣 Денис, держи, я сделал! НАСТОЯЩИЙ МАТЕРИАЛ (ИНФОРМАЦИЯ) ПРОИЗВЕДЕН И РАСПРОСТРАНЕН ИНОСТРАННЫМ АГЕНТОМ ДЕНИСОМ КАЗАНСКИМ ЛИБО КАСАЕТСЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ИНОСТРАННОГО АГЕНТА ДЕНИСА КАЗАНСКОГО. 18+ Господи, какие клоуны 🙈

ЗМІ пишуть, що Єрмак сьогодні вийде з СІЗО — за нього внесли всю суму застави. Також повідомляється, що значну частину (30 млн зі140 млн) за нього вніс екс-тренер збірної України з футболу Сергій Ребров, якого саме Єрмак і призначив керувати збірною (і Ребров став одним з найгірших тренерів нашої збірної в історії). Цікаво, а керівник УАФ Андрій Шевченко, якого також Єрмак привів на посаду, вніс за свого друга хоть десяток мільйонів чи занадто зашкварно? 🤔

ГУР МО: - «росія розпочала комбінований тривалий повітряний удар по критичних обʼєктах в Україні. Цілями є обʼєкти критичної інфраструктури та життєзабезпечення великих міст, зокрема енергетики, підприємства ВПК, будівлі органів державної влади». Так закінчується будь-яке перемир'я з РФ - вона просто накопичує сили і засоби, змінює тактику і потім обов'язково атакує ще сильніше. Війну не можна заморожувати ні при яких обставинах, а закінчувати потрібно лише на умовах, які гарантують її неповторення щонайменше на 50 років — наразі таких умов немає і близько...

Орієнтовно 590 тис американців зробили передзамовлення телефону «Trump Mobile T1» за 100 дол, заплативши компанії загалом близько 60 млн дол, але за цілий рік так і не було відправлено жодного смартфону, а дата запуску взагалі зникла з вебсайту. Крім того, в оновлених умовах «Trump Mobile» тепер написано, що завдатки не гарантують, що смартфон взагалі коли-небудь буде вироблено. Чекаємо на судові позови, в США це точно буде, лише питання часу 😅

Це яка стадія операції «Епічна лють»? 🇺🇸Гамбіт Трампа

Поразка Трампа в Ірані гірша за Афганістан? Сполучені Штати неодноразово зазнавали поразок, але жодна з них не була настільки руйнівною, щоб безповоротно деконструювати позиції Вашингтона як глобального гегемона: 1. Перл-Гарбор, хоч і став сильним військовим [а також репутаційним] ударом, зрештою завершився реваншем США, які фактично закінчили Другу світову війну там, де вона для них почалася; 2. Поразки в Афганістані та В’єтнамі серйозно похитнули позиції Штатів, але віддаленість цих країн від головних арен глобальної конкуренції дозволила Вашингтону втримати наслідки під контролем. Вплив США в регіонах усе одно зберігався; 3. Управлінська катастрофа в післявоєнному Іраку суттєво підірвала моральний авторитет Вашингтона, але зміна стратегії управління [хоч і запізніла] все ж дозволила зберегти Ірак відносно стабільним і безпечним для сусідів. Після поразки в Ірані зовсім не факт, що США зможуть зберегти колишній вплив як у регіоні, так і на глобальному рівні. Фактично, дозволивши Ірану зберегти контроль над Ормузькою протокою, США підштовхують країни Перської затоки в довгостроковій перспективі шукати способи співіснування з Тегераном. А це підриває позиції Штатів, які десятиліттями забезпечували свободу судноплавства завдяки проєкції сили в регіоні. І на це, між іншим, були витрачені трильйони доларів і тисячі життів американських солдатів. У підсумку це фактично нівелює стратегічні цілі операції «Буря в пустелі», а доктрину Картера перетворює на порожній набір слів. Дивлячись на все це, мимоволі ставиш собі запитання: а чи потрібна тепер Ірану ядерна зброя? Можливо, у новому деглобалізованому світі контроль над вузькими місцями стане еквівалентом квитка до ядерного клубу. 🇺🇸Гамбіт Трампа

Візит короля Британії до США — це поминки трансатлантичних відносин Під час візиту до США британська сторона ставила собі за мету збереження «особливих відносин» із Вашингтоном. Але якщо дивитися на реальність тверезо, то американці з британцями мислять надто різними категоріями для досягнення цієї мети. Візит короля — це передусім символізм, а вже потім політика [і то з натяжкою]. Символізм працює лише тоді, коли інституції та уряди країн мають спільне бачення світу і, що найважливіше, — спільні інтереси. Коли ж міжурядові відносини переживають чи не найбільшу кризу в історії, жоден візит короля не здатен їх урятувати. Думаю, тут нікому не варто нагадувати, що адміністрація Трампа дивиться на союзників крізь призму витрат на оборону, торговельного балансу та участі в спільних операціях. Трамп цінує лідерів, які тут і зараз можуть дати йому необхідний результат. Чи може йому щось запропонувати Чарльз III? Очевидно ні. Скільки б Чарльз не згадував з трибуни Конгресу про необхідність збереження НАТО та підтримки України — це жодним чином не здатне розтопити лід у трансатлантичних відносинах. Таймінг цього візиту також грає проти британців. Якщо востаннє візит Єлизавети II до США відбувся після виграної війни з Іраком у 1991 році, то нинішній візит монарха проходить на тлі проблемної воєнної кампанії в Ірані, де ще й Велика Британія показала себе [в розумінні Трампа] як ненадійний союзник США. Це точно не найкращий ґрунт для перезапуску відносин, чи не так? Як точно зазначив посол Великої Британії у Вашингтоні Крістіан Тернер, єдині «особливі відносини», які мають Сполучені Штати, пов’язані з Ізраїлем, а не з Великою Британією. Кризу двосторонніх відносин між США та Великою Британією поглиблює і те, що взаємне несприйняття не обмежується лише елітами обох країн. Нові опитування фіксують, що більшість британців вважають Сполучені Штати «негативною силою у світі». Тому те, на що насправді найбільше схожий візит Чарльза III до США — це відвідування могили трансатлантичних відносин. Земля пухом, як то кажуть. 🇺🇸Гамбіт Трампа