Вміст поста
Привіт! Ми думаємо, що незламність українців, про яку зараз так багато говорять і яку ми виявляємо у найтяжчі часи, виникла не сьогодні і не на порожньому місці. Свою незламність ми успадкували від людей, які зберігали її навіть у найжорсткіших, найогидніших умовах - як от Мирослав Симчич, повстанський командир УПА, сотенний "Кривоніс", який днями, доживши до ста років, відійшов у вічність. Про Мирослава Симчича ТЕКСТАМ розповідає історик Святослав Липовецький. І це розповідь про дивовижний життєвий шлях. В цій історії йдеться про засідку на НКВС, організовану "Кривоносом", в якій загинули сотні більшовиків, а головний серед них - генерал-майор, згодом через безславну смерть у бою з бандерівцями понижений у званні до підполковника. Липовецький розповідає і про жорстокі допити, і про десятиліття найсуворіших концтаборів, які випали на долю Симчича, і про його здатність згуртувати довкола себе інших українських політв'язнів, і про неймовірну фізичну та духовну силу, яка змушувала навіть запеклих кримінальників боятися Кривоноса та інших українських "політичних". В житті Кривоноса було багато справжнього кошмару. Але він витримав, не зламався. Читайте його історію