Post #1519

Привіт! Днями ми розповідали про Кубу Сташека - польського волонтера, який допомагає евакуювати людей з лінії фронту. Сьогодні продовження історії: Аби зробити репортаж, наша кореспондентка попросилася в машину до Куби і його напарників - і провела разом з ними один день у Бахмуті. І це був моторошний день. Бо в Бахмут не їздять - туди літають. Кожна дорога до міста прострілюється. Машину беруть таку, щоб у разі небезпеки не шкода було кинути її й тікати. Бахмут палає. Щось схоже на нормальне життя є лише у тамтешніх пунктах незламності - з їжею та гарячим чаєм, опаленням, зарядкою для телефонів і навіть інтернетом. За межами цих трьох підвалів - виживання. І виживають не всі. Та навіть страх імовірної смерті не змушує деяких мешканців Бахмута вичистити зі своїх голів сміття російських наративів і рятувати своїх дітей. У місті й досі проживає понад дві сотні дітлахів. Чому у деяких мешканців міста й досі є тільки відповідь "Ні" на всі вмовляння про евакуацію - читайте в репортажі