Post #1554

Привіт! Стаття у продовження вчорашньої теми. Навіть якщо ви не служили в армії, але читали книгу Джозефа Геллера "Пастка 22", то маєте уявлення про те, скільки в цій структурі бюрократичного абсурду. Це стосується не тільки описаної Геллером армії США, але й Збройних сил України. Наша армійська структура дісталася нам у спадок від УРСР - тож абсолютно маразматичних правил не бракує. Ще в 2016 році ТЕКСТИ написали матеріал про Паперову армію з похмурою іронією щодо речей на кшталт "журналу обліку журналів обліку". Але іронізувати можна, коли війна у тліючій стадії, а коли вона палає, іронія грозить перетворитися на драму. Наприклад, коли волонтери привезли твоєму підрозділу якісь необхідні речі - а командування забрало їх і перекинуло іншому підрозділу, бо для твого вони не передбачені. Або коли краще взагалі не ставити на баланс волонтерську вантажівку - бо потім, коли вона згорить під ворожим вогнем, знадобиться мільйон паперів, щоб її списати. Або коли людям не дають елементарні армійські футболки, бо легше не дати, ніж потім, коли вони втрачені, списувати. "Керівні документи Збройних сил України не передбачають такого поняття, як війна", - розповідає Алі Сафаров, який у своїй ВЧ відповідає за діловодство, а до служби в армії працював юристом в громадській організації. Яке становище через це виникає, як за це доводиться розплачуватися, і чи можна з цим боротися - розповідаємо