Вміст поста
"Найбільша проблема, яка в нас є - традиції Радянського Союзу, які зберігаються в армії досі. І ті, хто в армію прийшов свідомо й давно, з одного боку, є таким стовпом сталості, а з другого - абсолютно чітким якорем, який унеможливлює зміни. Мова йде про тих, хто навчався не в українських університетах, а ще в радянських закладах. Вони можуть бути справжніми професіоналами, але не готові змінюватися і не готові приймати зміни. Вони не готові адаптуватися". Так говорить в розмові з ТЕКСТАМИ офіцер, який служить у штабі командування одного з родів військ. Те, що він каже, звучить як глухий кут, чи не так? А якщо помножити це на тривожні очікування, пов'язані з новим головнокомандувачем, який вчився в радянському закладі... Але з цього глухого кута є вихід - в тому числі й через те, що не тільки головнокомандувач є ключем до змін. Більше того, велика частина питань щодо принципів управління в армії лежить поза межами його компетенції та посадових завдань. Про які зміни йдеться? Як можна обірвати радянські традиції в армії і перетворити ЗСУ на справді українське, а не пострадянське військо? Читайте в цій розмові - в ній багато цікавих інсайтів