Post #1886

За першим КАБом прилітає другий. Місцеві чати переповнюються прокльонами на адресу росіян. І лише після цього починає волати сирена. Хтось пише в чаті: "Ну все, хана світлу, і моїм вікнам, і моїй нервовій системі, влупило прямо біля мене, полихає". І одразу відповідь: "Боже, Харків...(((( Я не знаю, що й написати((. Обіймаємо вас усім Києвом". Таким є нинішнє повсякдення у Харкові. У місті зараз близько мільйона людей - частина з них повернулася після від'їзду. Дехто не витримує, лишає свої домівки і знову рушає світ за очі. Але більшість їхати не планує. Вони називають себе "залізобетонними". Як живуть харків'яни, як оговтуються від російських бомбардувань, які стали щоденними, і як зберігають стійкість, як "проскакують" між ракетами, як дають собі раду, коли немає світла і води? Читайте в репортажі