Вміст поста
Як і багато інших бійців, перше бойове хрещення Дмитро Крапивенко, автор книги "Усе на три літери", пережив не на фронті, а в глибокому-глибокому тилу. Однієї ночі небо над навчальним центром прорізали російські ракети - і казарми, споруджені за стандартами НАТО, перетворилися на руїни... В тих казармах взвод Дмитра ночував лише раз. Потім бійці пішли в ліс - там були досить комфортні намети, багато дров і навіть літній душ. Тієї лихої ночі у казармах мали бути молоді курсантки-першокурсниці, їх жаліли, не хотіли виселяти у ліс, та хтось таки вирішив діяти за правилами. Як показали подальші події, недаремно... Діяти за правилами - це те, що рятує оцю "велику зелену машину", армію, від численних "ДТП". Це спрацювало і у взводі Дмитра - попри увесь бардак, самоусування взводного, небажання багатьох дотримуватися порядку і перманентну "зраду". Дмитро описує свій взвод на той час не як військовий організм, а як "людське стадо". А втім, згодом це стадо перетвориться на нормальний підрозділ, який ще й ставитимуть у приклад іншим. Передісторію до цього перетворення - читайте за посиланням