Post #1925

Прикра невдача спіткала минулого тижня російських пропагандистів. Їм довелося усвідомити, що треба малювати нові "червоні лінії" - бо старі вже не працюють. Цьому передували рясні повідомлення у світовій пресі про дозволи різних країн бити їхньою зброєю по території РФ. Вишенькою на торті стала така згода від США. І ось тоді-то пропагандисти пройшли усі стадії моделі Кюблер-Росс, що описує, як людина, яка дізналася щось погане, спочатку заперечує інформацію, а наприкінці ланцюжка внутрішніх станів приймає реальність. "Західна зброя для нас не така вже й страшна!" - кричали вони на стадії заперечення. "Потрібна жорстка реакція!" - закликали на стадії гніву. "ЗСУ і НАТО вже давно б'ють по Росії. І що? І нічого!" - запевняли на стадії торгу. "Ну все... Тепер точно буде ядерна війна..." - бідкалися на стадії депресії. Та зрештою настала й стадія прийняття. І на цій стадії спостерігати за пропагандистами було кумедно, адже навіть прийняти обставини, які складаються не на їхню користь, і визнати, що самі в цьому винні - по-людськи вони не зуміли. Мовляв, це станеться, ну що ж, окей - хай воно так і буде, ми цього не боїмося, можна й так воювати. Це ж іще не найстрашніше! Справді страшно стане, якщо зловісний Захід надасть Україні ядерний захист. Тоді вже точно - Третя світова і далі по списку. Тому завдання Росії - воювати вже як є, але за всяку ціну не допустити, щоб Україна отримала цей самий ядерний захист. І це є найновіша і найчервоніша з усіх червоних ліній. Парадокс у тому, що про ядерну зброю для Києва ніхто навіть не натякає ні в Україні, ні серед союзників. Тому Росія та її пропагандисти вкотре пропускають у свої ворота гол - і намагаються зобразити гарненький писок при дуже поганій грі. Читайте в свіжому моніторингу пропаганди