Post #1926

В українських військах ця професія проходить як ВЦС - військово-цивільна співпраця. Але так ніхто не говорить. Говорять "сімік" - так само, як англійською, від CIMIC — civil-military cooperation. Хто такі сіміки і що вони роблять? Про це - в свіжому розділі майбутньої книжки "Усе на три літери", як завжди, з люб'язної згоди автора, військовослужбовця та письменника Дмитра Крапивенка. Сіміки, як капелани чи психологи, - екзотичні птахи в українській армії, розповідає Дмитро. Їхня діяльність на бригадному рівні помітна, а от вже на батальйонному з цим важче. Але є купа питань, які мають вирішувати сіміки. Наприклад: - чи не насмілився найближчий сільмаг тихцем продавати горілку військовим? - чи є шанс відновити електропостачання в населеному пункті? - де розквартирувати особовий склад, причому так, щоб місцеві не відправили в якусь неопалювану занедбану халупу? - машина зламалась - де взяти зварювальний апарат? і, зрештою - чи можна пити воду з даної конкретної криниці? Здебільшого сіміки контактують з жінками. Так, саме сільські та містечкові "берегині", невтомні трудівниці, які всіх і все знають, найбільше і найкраще допомагають військовим в різноманітних прифронтових закапелках нашої країни. Але й жінок треба вміти "читати", аби не звернутися по допомогу до тієї, яка ладна завдати шкоди. Як це відбувається на практиці - читайте