Вміст поста
На тлі заяв польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського щодо "жорстких заходів" з боку Польщі, якщо Україна не "знайде рішення" для ексгумації жертв Волинської трагедії, знову і вкотре постають питання різного розуміння історії українцями і поляками. Чому для поляків визначення "трагедія" є недостатнім і навіть образливим, і вони зациклюються на терміні "різанина"? Чому покаяння українців для них важливіше, ніж примирення? Чому і далі переважає бажання підкреслювати польські жертви етнічних чисток - та ігнорувати українські? Чому роль УПА зводиться лише до одного - ролі ворогів поляків? Де в усьому цьому вирі засліплення голос розуму? В нашій статті, написаній понад 10 років тому, але актуальній дотепер. Роман Кабачій пояснює причини трагедії та позиції української та польської сторони щодо неї. Відтоді дотепер - не так багато змінилося. Читайте докладно