Post #2033

Український степ - красивий і мальовничий. Але далеко не такий мальовничий, як, скажімо, високий берег широкої ріки. Або гори. Або ліси-праліси. А ще степ часто рівний, як дошка - і справляє враження землі, яка "гуляє". Тому охочих розорати його, отримати з цієї землі зиск - дуже багато. Підручники кажуть, що степ займає 40% території України. Насправді автентичного степу збереглося значно, значно менше - від сили кілька відсотків. Та й той не бережуть. А берегти треба, каже докторка біологічних наук, співзасновниця Української природоохоронної групи Анна Куземко. Причин багато, а для тих, хто шукає зиску, вагомою буде така: "Нема степу - нема чорнозему". Чому степ не можна бездумно розорювати? Чому висаджувати ліси на степових землях - геть не така добра ідея, як здається? Що відбувається зі степовими землями під час війни, і що буде в майбутньому? Читайте дуже цікаву розповідь нашої співрозмовниці