Texty.org.ua

Сумні, невеселі часи настали для російської пропаганди відтоді, як Збройні сили України завдали серію ударів по об'єктах у Криму. Тамтешні псевдоЗМІ зазвичай намагаються замовчувати поразки РФ у війні з Україною - згадаймо хоча б ситуацію із затопленням крейсера "Москва". Однак удари по Криму - явище зовсім іншого масштабу, тож проігнорувати ці події пропагандисти не змогли. Трохи оговтавшись від першого шоку та паніки, вони вибрали нову генеральну лінію і вдалися до спроб перетворити страх на ненависть. Зрештою, цей "товар" зазвичай продається їхньому населенню з великим успіхом. Сіяли ненависть не тільки до української влади, яку вони називають компанією повністю схиблених шоуменів, а й, традиційно, до зловісного Заходу, називаючи його "спонсором тероризму". Також напосідалися на кримських татар. І, що найцікавіше, навіть на самих кримчан, які "в соцмережах пишуть про те, що Крим окупований" і очікують на прихід ЗСУ. Пишуть, що політика стосовно проукраїнських сил на півострові була надто м'якою, і тепер вони "почули слабину". Між рядками: цю політику потрібно робити максимально жорсткою. Ось цей останній симптом вказує на можливість репресій проти тих, хто, на думку Кремля, вже належить до РФ. І це лише провісник майбутніх, значно гірших наслідків. Згадаєте наші слова, настане такий день, коли агресія росіян, зупинена в Україні, почне шукати собі вихід і спрямовуватися всередину самої Росії. Цей день дасть початок страшним подіям. Щоправда, ми будемо спостерігати за ними з певною зловтіхою. Але до цього дня ще дуже далеко. Тож поки що - читайте свіжий моніторинг російської пропаганди Рашисти приміряють на себе роль євреїв у нацистській Німеччині, скаржаться на "світову рецесію" і злостиво реагують на бавовну. Свіжий моніторинг

Вітання! Сьогодні пропонуємо другу частину великого розслідування The Washington Post про те, що відбувалося в Україні та світі напередодні російського вторгнення. Нагадаємо, в першій частині статті, яка викликала вибуховий резонанс, йшлося про те, як і коли американські і європейські чиновники і розвідники інформували українську владу про ймовірне вторгнення Росії. Друга частина, якщо говорити загалом, розповідає про те, як помилялися всі розвідки. Українська розвідка вважала, що РФ занадто погано підготована для того, щоб справді почати повномасштабне вторгнення. Спецслужби США не сумнівалися, що вторгнення буде, однак вони недооцінили здатність України до опору, і ця помилка призвела до затримок із наданням озброєння. Однак найбільш системними були помилки російської ФСБ. Чи й справді російська спецслужба вірила в те, що Київ упаде за три дні, а російських військових в Україні зустрічатимуть як визволителів? Чи, можливо, фсбешники просто згодовували Кремлю та Путіну нісенітниці, освоюючи при цьому гігантські бюджети? Читайте, яким був план ФСБ напередодні вторгнення РФ до України, чому цей план був зірваний, і як пихата самовпевненість російських спецслужбістів зіграла з ними злий жарт Друга частина розслідування The Washington Post: які прикрі невдачі спіткали російську ФСБ

Вітання! Минулого тижня багатьох українців охопила ейфорія після того, як стало відомо про закуплений для потреб ЗСУ супутник ICEYE. Ми теж раділи разом з усіма, аж поки не побачили, що радіють таки не всі, а в мережі з'явилися аргументи "проти". Як не дивно, ці аргументи дуже подібні до того, що написав російський агент Шарій. Мовляв, нема чого радіти, адже США й так надавали Україні свою розвідувальну інформацію та дані з супутників. То що, питається, тоді купив Фонд Притули, і на що ж "насправді" пішли народні гроші? Сьогодні ми пояснюємо, чому такі аргументи не витримують жодної критики. Спойлер: частину своїх даних США бережуть як зіницю ока, і доступу до них не може бути ні в яких інших країн. Читайте докладно Чому супутник радарного спостереження ICEYE дуже потрібен Україні

​Привіт! Від початку повномасштабної війни журналісти Громадського радіо створили телеграм-канал, у якому ви побачите тільки перевірену інформацію. 🔹Оперативні новини 🔹Авторські матеріали про волонтерів, військових, небайдужих українців 🔹Історії з окупації 🔹Подкасти з експертами 🔹Об’єктивність та неупередженість

Вітання! Схоже, холодильник готується завдати потужного удару у відповідь в російському інформаційному просторі. Як свідчать коментарі експертів в пропагандистських ЗМІ, на тлі санкцій жоден "паралельний імпорт" (цим сором'язливим словосполученням пропагандисти заміняють слово контрабанда) вже нічого не може вдіяти з дефіцитом побутової техніки, який поки що перекривали постачаннями "запасів" з Білорусі, Вірменії та інших "дружніх країн". Але схоже, цей потічок вже дуже скоро вичерпається, тож якісь "аналітики" взялися віщувати неабиякий успіх узбецькому бренду, який виробляє холодильники та іншу техніку (до речі, ми б на місці узбеків напружилися - ми ж бо знаємо, що буває, коли ваша побутова техніка починає подобатися росіянам). Попри усі ці розпачливі розповіді "аналітиків" та економістів, російські пропагандисти вже традиційно не хочуть примиритися з реальністю, яка настає або вже настала. І пропонують своїй аудиторії заспокійливе, розповідаючи, що санкції вже скоро, зовсім скоро, дуже-дуже скоро припиняться. Треба лише ще трошки потерпіти. Як вони погрожують європейцям, які через свої санкції буцімто ризикують здоров'ям, читайте в нашому свіженькому моніторингу російської пропаганди Країни Балтії - недоумки, Європі загрожують бунти, а Зеленський заробляє на пенсію. Свіжий моніторинг

Привіт! Не дуже приємно про це думати, але від 24 лютого цього року в нас не було жодного такого дня, щоб рашисти не обстрілювали українську територію ракетними, та\або авіаційними, та\або артилерійськими ударами. Якихось обстрілів менше, якихось більше, але вони є щодня. Скільки їх, цих різнотипних обстрілів, і як вони за цей час були розподілені по території України? Щоб з'ясувати це, ми створили проєкт з журналістики даних з інтерактивною мапою. На мапі ви можете сортувати обстріли за типом та за датами або певними відрізками часу, а також читати детальнішу інформацію про обстріли. В частині випадків ми наводимо супутникові знімки. Також можна переглянути різні типи обстрілів - або всі їх одночасно - в розрізі областей та за кількістю згадок у ЗМІ. Наша мапа постійно оновлюється. Якщо ви побачите, що якісь із обстрілів на ній не відображені, напишіть нам на адресу, вказану у статті. Ми додамо цю інформацію, ставлячись до неї відповідально та дотримуючись українського законодавства. Дивіться проєкт за цим посиланням: Під ударом. Що й коли обстрілювала Росія

"Я знаю українців - вони будуть воювати", - сказав Уоллес. Шойгу відповів: "Моя мати українка. Все це частина нашої країни". Потім він подивився в очі Уоллесу і запевнив, що Росія не буде вторгатися в Україну. Така розмова відбулася між міністрами Великої Британії та РФ буквально за кілька днів до вторгнення. Шойгу дивився в очі і брехав: вже невдовзі він взявся шматувати й поливати кров'ю землю, на якій колись жила його мати. Велике розслідування The Washington Post, пасаж з якого ми наводимо, сьогодні в усіх на устах - його розбирають на цитати українські ЗМІ. Ми пропонуємо вам повний переклад. Основою для матеріалу стали десятки глибинних інтерв'ю. Розслідування показує, як діяли високопосадовці зі США, Великої Британії, ЄС, України та РФ за кілька місяців до початку повномасштабної війни - і буквально напередодні вторгнення. У когось ці політичні та дипломатичні дії викличуть збентеження чи обурення, а когось написане - а особливо те, що поміж рядками - змусить замислитися і чіткіше побачити подальші перспективи для України з огляду на те, що вже сталося. Лонгрід величенький, але він вартий того, щоб ви його прочитали: Три місяці до війни. Як і коли Зеленський дізнався про вторгнення? Велике розслідування The Washington Post

Вітання! Зовсім недавно ми писали про те, який вплив на логістику російських окупантів може мати підрив залізничного ешелону у Брилівці на Херсонщині. Трохи згодом ми з'ясували, які саме ключові вузлові залізничні пункти в зоні досяжності HIMARS можуть бути зруйновані для того, щоб ця логістика зазнала ще більшого краху. І от сьогодні, після вибухів біля Джанкоя, приємних новин побільшало) Річ у тому, що вибухи в Брилівці мали показати рашистам: треба прибрати свої склади боєприпасів подалі від місць, куди дострілюють хаймерси. Одним із таких місць і був склад, розташований неподалік від залізничного вузла Джанкой. Звідти до лінії фронту в Україні - близько 130 кілометрів. Сьогодні стало зрозуміло, що такий кілометраж не рятує - але важливо не тільки це. Військовий експерт і дослідник воєнної історії ChrisO пояснює, як сьогоднішні вибухи впливають на логістику окупантів і як можливе руйнування залізничної гілки біля Джанкоя позначиться на постачанні російських військ на окупованому півдні. Читайте наш переклад треду Велике стратегічне значення: як вибухи біля Джанкоя вплинуть на логістику рашистів

Привіт! Чому контрнаступ на Півдні, анонсований українською владою вже багато тижнів тому, відбувається так повільно? Це питання не дає спокою не тільки нам з вами, але й британському виданню The Economist. Видання пише, що очікування щодо контрнаступу є високими - можливо, навіть зависокими. Так, українська артилерія прекрасно відпрацьовує по складах, військових базах та командних пунктах на окупованому Півдні. Водночас, захопити територію може лише піхота. І ось тут у України починаються труднощі. Один зі співрозмовників розповідає, що за вісім років війни українські бійці стали неперевершеними в обороні. А от наступ - це те, чому ще треба повчитися. Є й інші проблеми: наприклад, бракує боєприпасів та озброєнь, яких для наступу має бути більше, ніж для оборони, а на полі бою обмаль досвідчених і навчених бригад. То чого можна очікувати від контрнаступу? Коментатори The Economist сходяться на тому, що непрямий підхід, під час якого відбувається ізоляція ворога та перекриття ліній постачання, наразі себе виправдовує. Стосовно того, що буде далі: важливо враховувати ризики. І один із них полягає в тому, що якщо наступ українських військ розпочнеться, коли вони будуть ще не готові до цього, і стане безрезультатним - то таке розчарування важко буде витримати. Як цього не допустити - читайте докладно Контрнаступ ЗСУ на Півдні: чому варто поспішати повільно

Вітання! За останній тиждень російська пропаганда зробила дещо неймовірне. А саме: вони "опустили" Путіна! Як ви знаєте, від самого початку війни ми моніторимо російські пропагандистські онлайн-ЗМІ. Упродовж усіх цих місяців Путін беззмінно посідав перше місце за кількістю згадок серед усіх світових політиків. І ось нарешті він цим першим місцем поступився. Пов'язано це з тим, що цього тижня пропагандисти з досі небаченим осатанінням ліпили образ ворога з ненависного Заходу. Цікаво спостерігати, які саме риси вони приписують своєму заклятому ворогу. Отже, Захід: - розпалює братовбивчі війни - подарував світу найгірше (від інквізиції до фашизму) - заважає закінченню російської так званої "спецоперації" - хоче знищити всіх українців - сіє хаос - нищить слабкі народи, а сильні - виснажує - чіпляється за свій статус гегемона - провокує - прагне втягти РФ у Третю світову війну - намагається всюди насадити свою "диявольську демократію" - порушує права сербів - стирає японцям пам'ять - посягає на суверенітет Північної Кореї Тим часом "свята й божа" Росія хоче лише одного - допомагати прогресу, захищати слабких і таки довести до кінця свою СВО, яка, без сумнівів, іде чітко "за планом". То хто ж їй заважає? Які політики - безумовні вороги Росії - опинилися на першому й другому місцях за кількістю згадувань у російських пропагандистських ЗМІ? Читайте в нашому свіженькому моніторингу Пропагандисти захищають Amnesty International, звинувачують Захід у найгіршому, але жертвують Путіним на користь західного політика

Привіт! Наш сьогоднішній співрозмовник розповів про ось який прикрий факт: чи не у кожній німецькій політичній партії є фанати Росії та Путіна. Йдеться як про ліваків та неофашистів, так і про цілком собі поважний політичний істеблішмент. Як таке стало можливим? Без сумнівів, Москва застосувала цілу систему батогів і пряників, аби гнати німецьке суспільство в потрібному для себе напрямку. Але, схоже, й саме це суспільство внаслідок певних особливостей свого характеру радісно побігло в пастку. Німецький політичний експерт Сергій Сумлєнний розповідає, як Росія засипала інвестиціями депресивні німецькі регіони, своїми грошима створивши залежності на рівні місцевого самоврядування. Як перетворила деякі місцеві ЗМІ на своїх посіпак. Як уміло скористалася зарозумілістю німців, для яких існує єдиний сусід - РФ, а все, що між Німеччиною та Росією - це якийсь простір, заповнений незрозумілими й малозначимими поляками, балтійцями та українцями. Чому в Німеччині й досі повно корисних ідіотів, які топлять за будь-який мир, навіть якщо це означатиме окупацію України та геноцид українців? Внаслідок чого "велика російська культура" там користується такою популярністю? Чому гострі, недипломатичні та скандальні заяви українського посла Мельника були політично правильними? Читайте у розмові з Сергієм Сумлєнним Російська пастка для Німеччини: чому німці обрали цю прикру залежність

Привіт! Після того, як ЗСУ знищили рашистський ешелон у Брилівці на Херсонщині, ми вирішили уважніше поглянути на те, як облаштована залізниця на тимчасово окупованому півдні. Ми вже писали про те, що головним обмеженням залізничної гілки Херсон-Джанкой є її одноколійність. І саме через це ми можемо за допомогою далекобійної зброї знищувати поїзди окупантів: коли два ешелони рухаються в протилежних напрямках і їм потрібно роз'їхатися, один з них мусить відійти на бічну колію, аби пропустити інший. В момент очікування він перетворюється на чудову мішень - наприклад, для HIMARS. Скільки ще пунктів, подібних до Брилівки, є на цій частині окупованої території? Аби зрозуміти це, ми вивчили мапу тамтешніх залізниць і знайшли три ключових залізничних вузли. Знищивши або заблокувавши їх, ЗСУ можуть повністю зруйнувати залізничну логістику окупаційних військ на півдні. Читайте - і дивіться на мапі Три ключові точки: як ЗСУ можуть порушити постачання рашистів на півдні