Texty.org.ua

Про економіку, суспільство та українські реформи пише телеграм-канал наших партнерів — аналітичного центру "Вокс Україна". Раніше назва каналу була змінною і відображала актуальний рівень ВВП України. Зараз аналітики не тільки досліджують різні аспекти життя держави в умовах війни, а й думають про повоєнне відродження. Підписуйтеся на канал та мисліть критично.

Привіт! Зло має бути покараним - адже непокаране зло повертається. Тому зараз майже весь цивілізований світ одностайний у тому, що можновладці РФ, які розв'язали війну проти України, мають понести відповідальність. Але продовження війни - не тільки на їхній совісті. Є ще ціла низка людей, які постійно створюють і постачають смертоносні інструменти цієї війни. І більшість із них - досі не під санкціями ані з боку ЄС, ані з боку США, ані з боку України. Йдеться про директорів російських підприємств, які виробляють техніку, що потім їде вбивати українців. Аналітики Trap Aggressor, у співпраці з якими ми створили цей проєкт, ідентифікували компанії, причетні до виробництва російської військової техніки, знищення або захоплення якої в Україні було задокументовано проєктом Oryx. 56 з 67 директорів цих компаній досі не перебувають під санкціями України, США та/або ЄС. Хто ці люди - читайте і дивіться в нашому проєкті з інтерактивною графікою. Маховик війни. Хто продовжує його розкручувати

Привіт! П'ять мільярдів гривень - приблизно на таку суму станом на зараз обікрали Україну російські окупанти, які влаштували незаконне постачання води з Дніпра в Крим. Про крадіжку та її недолугі наслідки розповідаємо в сьогоднішньому матеріалі з інфографікою. Ми вже не раз бачили: коли окупанти намагаються облаштувати роботу певних інфраструктурних комунікацій на загарбаних ними територіях - виходить у них якось криво й кострубато. Схоже, та сама історія і з водою, яка по Північно-Кримському каналу має постачатися на півострів. Фахівці ще після підриву дамб казали: після цих руйнувань вода не почне заповнювати весь канал. Річ у тому, що самопливом вона тече по українській "континентальній" території. А на півострові рельєф підвищується, і прокачувати воду потрібно за допомогою системи насосних станцій. І ось тут у окупантів починаються проблеми. Але, як свідчать ілюстрації до нашого матеріалу, проблеми у них не тільки в тому, що вони мусять витрачати кошти і роблять прокачку води "золотою". Проблеми і в тому, скільки води втрачається "по дорозі" через ремонт гідроспоруд, який залишився на папері. В усьому цьому є й позитивні новини для України. Після того, як Україна відвоює Херсонщину, постачання Північно-Кримським каналом, очевидно, знову буде припинено. Пропагандистський ефект від таких дій важко переоцінити - пояснюємо в нашому матеріалі Як крадена вода створила для окупантів багато проблем, не давши великої вигоди

Вітання! Минулого тижня у російських пропагандистів було якось зовсім туго з фантазією. Близько 12% досліджуваних нами пропагандистських публікацій були про Україну-недодержаву. Цей античний наратив витягли зі скрині, здавалося б, зненацька - а втім, на все є свої причини. У цій темі пропагандисти затято маніпулювали цифрами, нагадували, що Україна не потрібна Заходу, лякали переділом влади - мовляв, скоро вже й до Залужного доберуться. А все чому? А все тому, що росіянам не дає спокою тема можливого українського контрнаступу на Херсонщині. Так, вони запевняють, що українці не мають чим наступати, тож розмови про контрнаступ - всього лише психологічна гра. Вони говорять, що будь-які дії ЗСУ приречені на провал, а будь-яка спроба наступу на Херсон - самогубство. Ба більше - як би так не сталося, що цей контрнаступ обернеться входом "союзних сил" (так в тексті!) в Одесу та Миколаїв. Та й узагалі, Україна недодержава, і нічого в неї не вийде. Яких тільки сов на які тільки глобуси не натягували бідолашні пропагандисти. Для чого вся ця тщета зусиль? Мабуть, щоб заглушити сумніви у своїй власній спроможності протистояти діям українців, мабуть, щоб приспати того черв'ячка, який гризе їм мізки довгими сумними ночами. А тим часом пропагандисти вигадують для Росії дедалі більше нових ворогів. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди У Ізраїлі Лапід, а в Молдові Санду: кому Росія обіцяє створити проблеми

Вітання! Нинішня російсько-українська війна, всупереч очікуванням погано обізнаних з українською ситуацією аналітиків, стала новітньою війною. Адже станом на 24 лютого Україна була країною з повсюдним інтернетом і великим розповсюдженням гаджетів. Тож зараз весь світ має змогу побачити, що таке війна нового покоління. Одна зі складових такої війни - це дрони. В широкому розумінні, йдеться не тільки про літаки й безпілотники, а й про різні роботизовані системи: наприклад, мультифункціональні платформи, роботизовані танки та, звісно, літаючі дрони різних типів. Таких дронів у нашого ворога немало. Вірніше, їх дуже, дуже багато. Одні тільки Орлани в Росії клепають тисячами. Звісно, йдеться не лише про кількість, але й про якість - але наразі росіяни здатні тиснути на нас в тому числі й кількістю. Що, на противагу, є у України? Як ми можемо перекрити свої потреби за рахунок власних зусиль? Які постачання від партнерів є критично важливими? Читайте - і дивіться - у нашому великому матеріалі з інфографікою: Повітряні війни. Безпілотні літальні апарати захопили небо

Привіт! Сьогодні в нас розмова про те, що таке російський фашизм - і чим він небезпечний. Виявляється, фашизм - явище зовсім не нове для Росії. Він зародився в цій країні ще на початку минулого століття - але дрімав, приспаний тираном Сталіним та наступними радянськими лідерами. І лише після розпаду СРСР ця ідеологія, ніким не стримувана, вирвалася на свободу. А чинний очільник РФ Путін не тільки не зупиняє, а й заохочує розвиток та поширення російської версії фашизму. Як Путін став фашистом? Які ознаки російського фашизму? Чому для Кремля нема шляху назад, а з фашистською Росією не може бути миру? На ці запитання шукає відповідь у своєму свіжому матеріалі видання The Economist. Читайте наш скорочений переклад Чому російський фашизм означає довгу війну для України Пряме посилання

Привіт! Цей матеріал - як і попередній з цієї ж серії - став можливим завдяки ізраїльському експерту Харелу Дану. Він помітив, що деякі військові радари можна виявити на основі даних з мирних супутників європейської програми Sentinel-1. Два супутники цієї програми рухаються над планетою протилежними орбітами. З певною періодичністю вони фіксують радіосигнали з Землі. Дан звернув увагу, що в окремих місцях з наданих супутниками карт з'являються "прямокутники" посиленого сигналу. Як виявилося, це були сліди радарів ЗРК Patriot, які прикривають важливі об'єкти в різних країнах світу. Завдяки цьому відкриттю в квітні ТЕКСТИ вперше опублікували результати пошуку російських радарів на окупованих територіях і вздовж кордонів України. Тоді слідів радарів було небагато. Зараз ми взялися глянути, як відтоді змінилася ситуація. Читайте - і дивіться - що в нас вийшло Сліди російських радарів на супутникових даних: що змінилося з квітня Пряме посилання

Привіт! Чи бувало з вами таке: друг надсилає в особисті посилання на повідомлення телеграм-каналу, від якого прискорено починає битися серце - бо ви раптом дуже лякаєтеся за себе, за своїх батьків або інших близьких людей? А потім це повідомлення виявляється фейком або просто не зовсім достовірною інформацією. В умовах війни критичне мислення та медіагігієна набувають нової цінності. Та, на жаль, в гонитві за ексклюзивами або оперативністю подачі новин чимало українців продовжують черпати інформацію з каламутних джерел. Наша фахівчиня з дослідження дезінформації розповідає про такі джерела на прикладі каналу Труха, який має велетенську аудиторію. Вона й сама регулярно читає цей канал, адже має харківське коріння, а її тато від початку війни живе на Салтівці. Однак, переглядаючи цей канал, не може його не критикувати. Читайте, в чому саме полягають недоліки Трухи та інших схожих телеграм-каналів Анонімність, виправлення помилок пост-фактум, емоційна накрутка: чому не всі новини з Телеграму однаково корисні Пряме посилання

Вітання! Наша оперативна пауза закінчилася, і ми повертаємося - одразу з двома випусками моніторингу російської пропаганди! Якщо читати ці випуски послідовно, можна помітити, як "грайливо" російські пропагандисти обходяться з фактами, дійсністю, правдою. Власне, це один зі знаних, давніх прийомів роспропаганди - писати про одне й те саме явище абсолютно протилежні речі. Таким чином вони й створюють ту саму "мерехтливу" свідомість своєї аудиторії. В цій мерехтливій свідомості одні тези тимчасово спалахують, тоді як інші тимчасово згасають - і тому спокійно можуть співіснувати такі взаємовиключні параграфи, як "Украінци - наши братья" та "Украінцев надо убівать". Давайте подивимось на прикладі розповідей пропагандистів про американців та США. Увесь останній тиждень вони торочили про те, що ситуація на Херсонщині "дуже серйозна" для російських окупантів. Їм не подобалося те, що наші солдати гарно навчені, а від НАТО та безпосередньо від Пентагону їм надходить хороша, сучасна зброя. Але невдачі російської орди пояснювали не могутністю ЗСУ - а тим, що, виявляється, на півдні України ця орда стикнулася безпосередньо з американцями! Американські солдати воюють в Україні? Окей, навіть якщо прийняти на віру це твердження, то зовсім незрозуміло, як вони тут опинилися. Адже ще за тиждень до того російська пропаганда заповзято торочила, що підтримка України Сполученими Штатами невпинно знижується. Вони запевняли, що Байден лише обіцяє підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться - але насправді робити цього не збирається. Не збирався, не збирався, а через тиждень вже відправив в Україну своїх солдатів? Дивовижно. Та й сам Байден, виявляється, лузер, внаслідок дій якого США "втрачають статус світового гегемона". І Африку він втрачає, і на міжнародній арені провалюється, та й арабські країни більше люблять Путіна, аніж американського очільника. Одним словом, Байден - слабак. То як тоді виходить, що армія, підпорядкована слабкому лідеру Сполучених Штатів, країни, яка з дедалі більшою ворожістю ставиться до України, складає таку серйозну загрозу для російських загарбників, з якими воює на території цієї самої України? Щоб зрозуміти це, вочевидь, треба розжитися тією самою "мерехтливою" свідомістю росіян. Бо з нормальною українською свідомістю це категорично незрозуміло. Де іще у росіян "мерехтить", а де вже "палає" - читайте в наших моніторингах російської пропаганди Випуск за 11-17 липня (Туреччина полишає НАТО, а РФ хоче оголосити Україні "справжню" війну) Випуск за 18-25 липня (Янки в Херсоні, італійці на колінах перед Путіним, а Польща виганяє українців)

Привіт! Перепрошуємо за мовчанку. В нас невеличка "оперативна пауза", яка триватиме ще кілька днів. А поки є хвилинка, хочемо поділитися однією із найцікавіших статей за ці дні. Після виходу нашого проєкту "Вогняний вал" з нами зв'язався український артилерист, аби внести певні уточнення щодо роботи нашої арти. Згодом з цього виріс повноцінний матеріал - читайте докладно розповідь про роботу артилерійського дивізіону на Луганщині. З міркувань безпеки ми не надаємо інформації, яка дозволила б його ідентифікувати. Пряме посилання

Привіт! Ось яку кумедну історію розповів ТЕКСТАМ співрозмовник-освітянин, який нещодавно евакуювався з Херсонщини: "Росіяни, ймовірно, спочатку навіть не здогадувалися, що в учителів Херсонщини може бути власна позиція. Певно, вважали, що більшість із них погодиться на їхні пропозиції. А коли зрозуміли, що з цим можуть бути проблеми, то вирішили провести нараду з директорами шкіл. На початку наради один з директорів підвівся й запитав: що буде, якщо він зараз піде? Йому відповіли, що нічого. Тоді він попрощався й вийшов. Майже всі директори, присутні на цій нараді, рушили за ним. Зрештою лише п’ятеро керівників шкіл дослухали нараду до кінця. З них, за моєю інформацією, тільки двоє погодилися співпрацювати". Але на цьому хороші новини закінчуються. На окупованій Херсонщині становище вчителів та директорів шкіл вкрай важке. Окупанти вдаються до прямих погроз. Одна з розповсюджених: погрожують через невиконання Женевської конвенції, де йдеться про забезпечення нормального життя на окупованій території (насправді це мають зробити окупанти, а не ті, кого окупували!). І кажуть, що запроторять вчителів та директорів до в'язниці на території РФ, якщо вони не погодяться співпрацювати. З іншого боку, якщо вони погодяться, то їм загрожує відповідальність після деокупації - перед Україною. Як дають собі раду - читайте в нашій розповіді з перших рук З чим доводиться стикатися освітянам Херсонщини під окупацією та як вони протистоять окупантам Пряме посилання

Привіт! Схоже, переломний момент таки наближається. Поки на полі бою наші Хаймерси та інша ефективна зброя привчають армію рашистів до поразок, у медійній площині російські пропагандисти пророщують перші паростки "зради". Як свідчить наш моніторинг роспропаганди за останній тиждень, переможних реляцій у тамтешніх публікаціях поменшало. Традиційний "егегегей!" роспропагандистів замінюється на кволі нарікання тамтешніх військових експертів на погане оснащення та інші проблеми рашистської армії. Втім, це не значить, що бажання воювати в них кудись зникло. Вони продовжують запевняти, що будуть "іти повільно, але невідворотно". І хоч вони не уточнюють напрямок свого руху, ми сподіваємось, що він буде зовсім не тим, на який вони сподіваються - так само як і темп їхньої втечі стане зовсім не "повільним". До речі, один прикметний момент. Дезінформатори вперто ігнорують те, що на окупованому ними півдні України йдуть бойові дії. Вони уникають згадок про яскраві феєрверки на складах боєприпасів та про інші удари, завдані їм ЗСУ. Натомість розповідають, що "все по плану" і що на цих територіях триває мирне життя і збір урожаю для Росії, яка там назавжди. Вочевидь, таким чином пропагандисти намагаються приховати факти своїх останніх кричущих поразок - як от знищення складу в Новій Каховці. Чи довго їм вдасться робити вигляд, що "нічого не було" - побачимо, а поки що читайте свіженький моніторинг Джонсона обізвали поросям, Японію призначили ворогом, а Росія вкотре перемогла колективний Захід. Свіжий моніторинг роспропаганди Пряме посилання