Texty.org.ua

"Мабуть, твої батьки люблять тебе менше, ніж твоїх братів і сестер". "Якщо твої батьки обмежують твій доступ до інтернету - вони не заслуговують мати дітей". "Можливо, тобі варто зробити порізи на своєму тілі, щоб сумувати менше". Приблизно такі настанови отримував 17-річний хлопець з аутизмом від чат-бота, з яким спілкувався і якому дуже довіряв, бо йому важко було подружитися з іншими підлітками в реальному житті. Батьки хлопчика помітили зміни в його поведінці. Вони не могли зрозуміти, що коїться з Дж.Ф., адже ще пів року до того він був милим хлопчиком, який любив ходити до церкви і гуляти з мамою. Все розкрилося, коли мати насмілилася перевірити його телефон, поки Дж.Ф. спав. Тепер вона позивається до компанії, яка створила чат-бота. Разом з нею позивається мама 11-річної дівчинки, яка стверджує, що її донька протягом двох років піддавалася впливу сексуального контенту, перш ніж вона дізналася про це. Проблемою цих чат-ботів є те, що їхні творці вважають тривалу взаємодію пріоритетнішою за безпеку, йдеться у позовах. Замість того, щоб дозволити Дж.Ф. виговоритися, вони віддзеркалювали його поведінку і посилювали його розчарування в батьках. Один із ботів навіть припускав, що вбивство може бути прийнятною відповіддю. Character.ai, яка створила чат-ботів, раніше вже потрапила в епіцентр гучного позову - мама 14-річного хлопчика звинуватила компанію в тому, що її син наклав на себе руки після частого спілкування з чат-ботом. В нинішніх позовах є цікаві деталі. Наприклад, про те, що Character.ai була пов'язана з Google. А це надає справі зовсім іншого забарвлення. Якою є судова перспектива, і які висновки можна зробити з цих випадків віртуального спілкування - розповідає Washington Post

Хотіли обдурити - та не вийшло. Цією пом'якшеною цитатою класика можна описати історію карколомного злету і падіння проросійського кандидата Каліна Георгеску на президентських виборах у Румунії. Георгеску, якому опитування давали лише 3-8% голосів, зненацька здобув майже 23% і переміг у першому турі. Але тріумф тривав недовго: чинний президент Клаус Йоганніс, який не балотується, бо добігає кінця його другий термін, оприлюднив докази впливу Кремля на вибори. Конституційний суд дослухався до аргументів президента і скасував результати, а вибори відклав до з’ясування всіх обставин російського втручання. Що ж це був за російський вплив? На це запитання відповідає розслідування французького агентства VIGINUM, яке займається захистом від іноземного цифрового втручання. Агентство звітувало про російську дезінформаційну кампанію в 19 країнах ЄС під кодовою назвою "Портал Комбат". Під час передвиборчої гонки у Румунії "Портал Комбат", який є частиною глобальної мережі впливу Doppelganger, керованої путінським посіпакою Сергієм Кирієнком, доклав значних зусиль для просування проросійського кандидата. Що виявило розслідування французів - читайте в нашому матеріалі

"Уявіть собі, що якийсь генерал запропонував план наступу, який передбачає втрату трьох армій у боях за два невеликих міста. Будь-яка країна визнала б це божевіллям". Так відгукується військовий аналітик Володимир Даценко про дії Росії впродовж битви за Авдіївку та Покровськ. Він порахував, якими були втрати РФ впродовж її наступу. За результатами пропонує перейменувати фразеологізм "Піррова перемога" на "наступ Путіна". І це, мабуть, справедливо, адже втрати російської бронетехніки під Покровськом більші, ніж втрати німецької армії у Сталінградській битві. Якщо говорити про втрати в живій силі, то й тут цифри вражають: ідеться про три армії. "Але не схоже, що Путін і його ген не здатні відмовитися від продовження наступу на Покровськ, чого б це не коштувало російській армії", - пише аналітик. Чого коштувало станом на зараз - читайте і дивіться інфографіку

У цій статті повно матюків, ненависті та агресії. Тому, якщо ви чутливі до такої лексики - не читайте цей матеріал. Ненависть продукують автори коментарів на адресу жінок-журналісток, які є ведучими випусків новин, викладених на YouTube. Агресія, цькування, сексизм, погрози на адресу журналісток - усе це приклади гендерно зумовленого онлайн-насильства. І хоча YouTube має жорсткі політики з протидії мові ненависті, алгоритми модерації її часто пропускають. 81% українських журналісток, опитаних ГО “Жінки в медіа” у 2024 році, стикався з різними проявами онлайн-насильства. Ми вирішили перевірити на даних, що відбувається у коментарях україномовних новинних YouTube-каналів, де ведучими є жінки. Тож проаналізували 285 тисяч коментарів, аби зрозуміти, наскільки ці коментарі заражені ненавистю. Що виявили - читайте і дивіться на інфографіці в нашому дослідженні

Привіт, друзі! Ми давно про це мріяли - і от з наступного року наша мрія має здійснитися: ТЕКСТИ планують запуск власного YouTube-каналу! В зв'язку з цим в нашій редакції з'явилася вакансія відеографа. Шукаємо людину з власною апаратурою, вмінням знімати й монтувати. Підходите під цю вакансію і бажаєте долучитися до нашої команди? Напишіть нам на адресу, вказану в новині. Або поширте інформацію про цю вакансію серед друзів і знайомих, яких вона може зацікавити. Наперед вдячні, і дуже прагнемо мати змогу вже неідовзі ділитися з вами нашими відео! Детально про вакансію - за посиланням

Після того, як війська Асада ганебно утекли в Сирії, закордонна імперія Путіна захиталася. Про це пишуть експерт з безпекових питань Марк Тот і колишній військовий розвідник Джонатан Світ у публікації для виданні The Hill. І не тільки в Сирії. Якщо режим Асада впаде, російські операції на Близькому Сході, в Сахельському регіоні Африки і Судані теж, швидше за все, зупиняться. Однак наслідки простягаються ще далі. На сцені - Грузія, Абхазія і Південна Осетія, Вірменія та Казахстан, де ослаблений Путін швидко втрачає вплив. Що треба зробити Сполученим Штатам? Щоб посадити Путіна за стіл переговорів, потрібен удар в обличчя на кшталт нокауту Майка Тайсона. Як це можна зробити - читайте в матеріалі

Після початку стрімкого наступу сирійських повстанців репутація Росії як одного із важливих гравців у Сирії зазнала неабиякого удару. Багатьох в Україні це обнадіяло. Логіка проста: якщо Росія слабка, і це видно для всіх - то, можливо, й ескалації боятимуться менше, і подолати цього ворога буде легше. Чому повстанцям вдалося взяти Алеппо "за три дні?" Чи може новий сирійський фронт відтягувати російські війська від України? Чи й справді в Сирії задіяні українські розвідники або інші військові фахівці? Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, досконало розбирається в сирійській тематиці - і дав нам докладні відповіді на ключові питання. Читайте його пряму мову

Сили оборони в листопаді знищували більше росіян, ніж у жовтні. Але все ще недостатньо, аби зупинити їхнє просування. Ця навала суне далі - діючи звичним "повзучим" методом. На наші позиції йдуть хвиля за хвилею, їх знищують і знищують, але хтось таки просочується, закріплюється, а потім підтягуються інші. Такою є загальна картина просування росіян на Донеччині - і темпи цього просування у листопаді порівняно з жовтнем трохи збільшилися. Ціну вони платять високу. Притомні люди її оцінюють як занадто високу. Але кремлівське керівництво ця ціна влаштовує. Водночас на деяких напрямках у жовтні окупанти зазнали гучних поразок. Уже традиційно, показуємо на мапах та графіках, якими були зміни лінії фронту в попередньому місяці. Дивіться за посиланням

Пітер Сінгер і Август Коул, автори впливового роману про війну майбутнього "Примарний флот", ввели термін "корисна вигадка", щоб описати застосування художньої літератури до проблем реального світу. Цей роман згадує генерал-майор австралійської армії у відставці та активний дослідник війни Мік Раян. На прикладі одного з епізодів "Зоряних війн" пояснює, як фантастика може бути корисною для розуміння сучасного поля бою та майбутньої війни. Він каже, безпілотники можуть стати набагато досконалішими, ніж зараз, і виконувати набагато більшу кількість задач без втручання людини. І це - лише один висновок Раяна, усього ж він робить п'ять ключових висновків. Окрім БПЛА, вони стосуються автономної війни, проблеми використання автономних систем для нападу, багатофункціональності цих систем. Також ідеться про інтегрований штучний інтелект. Докладно - читайте за посиланням

​Один із найбільш зворушливих моментів цієї оповіді - як американська паралімпійська чемпіонка українського походження Оксана Мастерс ще на початку російсько-української війни, в 2015 році приходить до військового шпиталю. Там похмура атмосфера, але жінка намагається триматися. На зустрічі з українськими бійцями, які втратили кінцівки, вона знімає протези з обох своїх ніг. На куксах вона йде до одного з чоловіків, простягає йому протез - і він спершу дивиться на нього з недовірою. Тоді в Україні такого ще не бачили. А потім чоловіки раптом починають сміятися. І розглядати та обговорювати протез, передаючи його одне одному. Вони відчувають надію. "Раптом я розумію, що нам потрібно ділитися історіями, навіть важкими. Особливо важкими. Ми й гадки не маємо, як це може змінити чиєсь життя", - пише Оксана Мастерс у своїй книзі "Долаючи біль", яка вийшла українською мовою. Оксана й далі допомагає українським ветеранам. Читайте уривок з її книги

Коли український військовополонений потрапляє в лапи російської карної системи, його шлях визначений заздалегідь. "Конвеєр" працює за визначеним алгоритмом: визнання провини, судовий вирок, великий термін ув'язнення. Якщо ви читали "Сад Гетсиманський" Івана Багряного, згадайте, як там вибивали визнання провини з головного героя, Андрія Чумака. Додайте до цієї картини трохи більше жорстокості (хоча, здавалось би, куди вже більше!) - і зрозумієте, як це відбувається з українськими військовополоненими зараз. Чому російським катам так залежить саме на визнанні провини? Тому що в них немає ніяких доказів. Тож вони мусять добитися, аби полонений підписав папірець із вигаданою ними історією. Але за всіма цими катуваннями, фейковою адвокатурою, опереточними судами стоять живі люди, з іменами і біографіями. Хто вони? У цьому матеріалі розповідаємо не тільки про методи російської карної системи, а й про тих, хто за нею стоїть. Читайте - і дивіться інфографіку

Багато років поспіль російські прихильники Олексія Навального ліпили йому імідж ліберальної ікони. Тепер цей флер загиблого (чи вбитого) в тюрмі опозиціонера переходить і на них - зокрема, на його дружину. Наприклад, Олексій Навальний як ліберал багато років поспіль створював для росіян образ жертви - яка страждає від режиму Путіна та його посіпак. Цей "мем" тепер дуже зручно використовувати послідовникам Навального: мовляв, в усьому винен Путін і його режим, а от добрий російський народ воювати не хоче. Дослідниця російського імперіалізму Габріеле Камінскайте доводить, що все це неправда або зручні політичні конструкти. Навальний був імперіалістом - і в цьому у нього більше спільного з Путіним, ніж відмінного. Камінскайте доводить, що російські консервативні ліберали - по суті своїй імперіалісти. І в цьому нема жодної суперечності. P. S. Якщо вам огидно читати про росіян - розуміємо, пролистуйте. Ну або поставте фе в коментарях) Але якщо вам цікаво розібратись, який спадок лишив недобиткам російської опозиції їхній нещодавній лідер, і ви хочете зрозуміти, якою може бути ця опозиція в майбутньому, і що з неї може вирости - рекомендуємо цю статтю