Texty.org.ua

Привіт з великого бодуна від Марії Захарової! Виявляється, терористичну організацію ІДІЛ створили США - і тепер джихадисти виконують завдання проти ворогів Америки по всьому світу. Це - одна з версій, озвучених представницею російського зовнішньополітичного відомства з приводу теракту в "Крокус Сіті". Щойно стався цей теракт - для нас було абсолютно очевидно, що Україну спробують до нього прив'язати. Але як? Адже джихадисти Ісламської Держави швидко заявили про свою відповідальність - де Україна, а де ІДІЛ? Версія кремлівського диктатора про "вікно" на кордоні з Україною була настільки жалюгідною, що не могла викликати нічого, крім гомеричного реготу. Було зрозуміло - потрібні інші обґрунтування. І вони з'явилися - з подачі тієї самої Захарової. Ось як все було на її думку. США створили ІДІЛ, який бореться проти американських ворогів: наприклад, талібів в Афганістані, Ірану, влади Сирії - а тепер і проти РФ. Оскільки ІДІЛ - маріонетка США, і водночас США давно "маріонетять" Україною - отже, це все єдине ціле, яке має єдині цілі, а отже, винні всі - не тільки ІДІЛ, але й США та Україна! А тепер роздвоєння цієї конспірології від Захарової: якщо (створений американцями) ІДІЛ каже, що відповідає за теракт, це не означає, що це правда. Це - всього лиш навсього спроба України заперечити свою відповідальність, тобто, ІДІЛ бере на себе роль "стрілочника", аби відвернути увагу від справжнього виконавця злочину. Подвійне бінго! В обох цих версіях Україна винна на 100%. Попри всю абсурдність цих версій, покірне російське стадо настільки потребує якоїсь "перчинки" в житті, що відчуває неймовірну втіху від конспірології. А отже, маячня Захарової зайде росіянам, як по маслу. Згодом вони забудуть усю цю химерну логіку, але "факт" про винуватість України - зафіксується. Але це - не єдина спроба російських пропагандистів підмінити реальність на ту, яка потрібна їхньому верховному вождю. Про інші версії - читайте в нашому свіжому моніторингу роспропаганди

Протести польських фермерів - настільки дошкульні для українців, що слабка протидія тамтешніх урядовців протестувальникам викликає неабияке обурення. "Чому Туск нічого не робить?!" - поширене запитання. Відповіді, здавалося б, на поверхні, але це - емоційні відповіді. Які ж тоді аргументи насправді мають сенс? Наш лонгрід розкриває деякі несподівані речі: - фермерство - здебільшого спадкова діяльність у Польщі - купити там сільськогосподарську землю - непросте завдання - польським фермерам важко здобути добру освіту, а от користатися своїм особливим статусом, аби тиснути на владу - легко - польські політики цінують фермерів як велику і активну електоральну групу, яка може сказати їм своє рішуче "ні" Окрім того, дискусії щодо українського зерна в Польщі мають дуже виражений емоційний характер. Без сумнівів, Росія намагається цим скористатися. Якщо ви хочете глибоко розібратися в цій темі і володіти всіма аргументами - прочитайте цей лонгрід

Брехати, красти, знову брехати. Саме так діє країна-агресорка РФ, яка тисячами тонн вивозить зерно з окупованих українських територій. Про те, що Росія краде зерно на українських землях, знає вже увесь світ. Ще торік ТЕКСТИ випускали матеріали з інфографікою та візуалізацією, які потім процитували кілька авторитетних світових видань. Згодом деякі видання провели власні розслідування, аби засвідчити російські крадіжки. Та, крадучи, кремлівський режим щосили намагається уникнути відповідальності - зараз або в майбутньому. Тому фальсифікує навіть внутрішні російські документи, аби на юридичному рівні не було жодних доказів. Кілька місяців тому нам до рук потрапило понад 18 тис. документів, які стосуються перевезення зерна до зернового термінала “Авліта”, що в порту Севастополя. Ми розпізнали, обробили та проаналізували ці документи. І, звісно ж, вкотре виявили російську брехню щодо українського зерна - наприклад, чимала його частина зненацька стала "кримським". Дивовижно, як посушливий Крим у російських паперах став продукувати якусь неймовірну кількість збіжжя - такого доти ніколи не бувало! Що ще ми виявили - дивіться в нашому матеріалі

Два роки тому здавалося - про жодну участь західних військових в російсько-українській війні не може бути й мови. Зараз, після заяв президента Франції Макрона та низки політиків з інших країн, це вже не здається настільки фантастичним. Користь для України від безпосередньої допомоги західних військових зрозуміла. А що отримають самі ці військові? Про який практичний зиск, про які здобутки для них можна говорити? Над цим розмірковує автор сьогоднішньої статті. "Я ніколи не брав участі в навчаннях, де наша армія програла б”, - так казав один іноземний офіцер, згаданий у матеріалі. І справді, між будь-якими навчаннями і сучасною війною - прірва. Можна скільки завгодно займатися моделюванням, симуляцією чи імітацією, але жодне тренування не передає реального перебігу бойових дій, тим більше проти такого суперника, як РФ. Робота розрізнених засобів ППО проти різної номенклатури засобів повітряного нападу. Знищення механізованих колон ворога. Дронова війна. І це - ще не все. Навіть перебуваючи далеко за лінією фронту, західні військові можуть багато чому навчитися. "Це безцінний у всіх сенсах досвід справжньої сучасної війни із сильним противником", - каже співрозмовник нашого автора. Про який досвід ідеться, і чому він такий цінний - читайте за посиланням

Ракета, яка пролетіла над Польщею, була однією з тих, що цілилися на найбільше в Україні Дашавське газосховище у Стрийському районі. Ці ракети летіли з Курської та Брянської областей РФ, а з окупованого українського Півдня в бік Дашави прямували "шахеди". Як це було 23 і 24 березня - дивіться на мапі

Друзі, останнім часом циркулюють чутки щодо можливого обмеження використання Телеграм, або навіть закриття доступу українців до цієї платформи. З останніх новин - в Іспанії блокують телеграм через піратські дії на платформі. Буде чи не буде таке в нас - ми не знаємо, але, щоб перестрахуватися, ми створили канал у Whatsapp, ось він. Підписуйтеся! До речі, контент у нас там трошки відрізняється від того, що тут в телеграм-каналі - більше новин, більше тематики "лайф". Напишіть в коментах, чи відкривається у вас канал за посиланням. Дякуємо! Залишайтеся з ТЕКСТАМИ

Залізниця - ключова ланка російської логістики, через яку постачаються її війська. Після того, як ми знайшли больову точку російської воєнної машини - нафтопереробні заводи - наступною больовою може (і має) стати залізниця. Залізничні трансформаторні підстанції - це відносно легкі цілі. Для постачання на фронт Росія використовує електричну тягу на залізниці. Тож виведення з ладу трансформаторів спричинить затримки. Або їм доведеться використовувати дизельні тепловози, а якщо нафтопереробка й далі палатиме, то дизель теж буде в дефіциті. Знищення залізничних підстанцій на території Росії буде не таким видовищним, як спалення НПЗ - але користь буде відчутною! Ми створили карту цих підстанцій - дивіться на інфографіці

Сьогодні багато поганих новин, багато моторошного чтива - тож, якщо ви зайшли на наш канал, пропонуємо на хвильку поставити негатив на паузу. І разом з нами пошукати відповідь на питання: чому не варто жартувати зі службою РАО? Над цим іронічно розмірковує журналіст і боєць ЗСУ Дмитро Крапивенко в своїй книзі "Усе на три літери" - публікуємо свіжий фрагмент. У цьому розділі - про те, чому бійці не поспішають показувати РАО свої трофеї. Про те, як добитися того, щоб на паперах все було "згідно-відповідно", а про реальну (більшу від звітної) кількість набоїв та гранат знала лише певна утаємничена кількість людей - і щоб ці набої та гранати не завдавали шкоди нікому, окрім ворогів. А найцікавіший епізод - про пошуки Валіка та його автомата. При цьому Валік виявляється в одному місці, його автомат - зовсім в іншому, а звітувати нашому авторові потрібно за обох. Зрештою і Валік, і його автомат знаходяться дивовижним чином, а коньяк, "заплачений" за автомат Валіка, повертається в підрозділ автора з сусіднього підрозділу, бо сусідній підрозділ теж отримує свій "збройний профіт". Про увесь цей армійський порядок, який складається з неймовірного хаосу - читайте за посиланням

Військовий аналітик Центру ВМС США та Фонду Карнегі Майкл Кофман нещодавно повернувся з української лінії фронту - і зробив висновки, дуже подібні до тих, що ми робили в низці своїх нещодавніх статей. Він побачив, що Росія нарощує сили, а Україні, яка оборонятиметься, може бути непереливки - якщо не вжити зараз певних заходів. Але якщо їх вжити і протриматись, у 2025-му все може змінитися нам на користь. Отже, ключові проблеми України станом натепер: мало бійців, слабкі фортифікації на другій лінії оборони, брак снарядів і поступове зношування стволів. На цьому тлі Росія, яка намобілізувала живої сили в 2023-му (і вочевидь, продовжить це робити цьогоріч) має вогневу перевагу від 5:1 до 6:1 - і просувається. Втім, це просування не є вирішальним або таким, якому неможливо запобігти, каже Кофман. Зараз Росія сильно економить техніку та обладнання, адже старі запаси вичерпуються, а виробництво покриває лише до 20% того, що втрачається на полі бою. Тож зараз вони мусять знову і знову вдаватися до м'ясних штурмів невеличкими групами, зазнають втрат, і це робить їхнє просування майже непомітним. Однак, без сумнівів, вони спробують здійснити велику атаку влітку або ближче до осені на кшталт здійсненої на Авдіївку, використовуючи свій трюк з керованими авіаційними бомбами. Що Україна може цьому протиставити? І чому 2025-й рік може стати критичним для Росії? Читайте в перекладі матеріалу Кофмана

"Здається, що люди, які приходять до влади в США, не усвідомлюють, наскільки швидко і повністю може зруйнуватися міжнародний порядок". Видання Bloomberg у своєму матеріалі шукає (і знаходить) аналогії між нинішніми часами та 1930-ми роками й ситуацією, що склалася тоді в світі перед Другою світовою. "Існує вражаюча символічна схожість: неототалітарний Китай використовує концентраційні табори для придушення в промислових масштабах; неофашистська Росія веде схожу на геноцидну загарбницьку війну; підтримувані Іраном терористи роблять 7 жовтня 2023 року найсмертоноснішим днем для євреїв з часів Голокосту", - пише видання. Bloomberg уточнює, що наведені ним паралелі лише приблизні. Втім, добре, що видання зводить до єдиного контексту події, які авторитарні країни намагаються подати як розрізнені й не пов'язані між собою. Також добре, що війна в Україні розглядається не як регіональний конфлікт - а як складова більшого ланцюга. Добре, що є розуміння: за неправильного реагування на війну в Україні на світ може очікувати велика катастрофа. Що робити, щоб відвернути цю катастрофу? Це взагалі можливо? І чому ізоляціоністська позиція, яка набуває популярності у США, заслуговує на критику? Читайте в нашому перекладі

Таран з керованих авіаційних бомб. Такою є нова тактика росіян, яка дуже масово була застосована цієї зими під час штурму Авдіївки. Зрозумівши ефективність цієї тактики, ворог продовжує її застосовувати - й прагнутиме робити це більше, більше і більше. У Росії велетенський ресурс КАБів (точніше називати їх авіабомби з УМПК). Запаси бомб, які можна перетворювати на КАБ, накопичені мало не з часів Другої світової. Модулі УМПК, які роблять авіабомби керованими, раніше були штучним товаром. Але тепер Росія опанувала їхнє виробництво, і модулі випускаються серійно. Літаки СУ-34, які скидають ці бомби, можуть запускати їх на такій відстані і висоті, щоб ухилятися від дії української протиповітряної оборони. КАБи завдають страшної шкоди. Вони вбивають і калічать цивільних, начисто знищують їхнє майно. Руйнують цивільну інфраструктуру - школи, лікарні. А військових, навіть вибухнувши за 100 метрів, ці бомби на певний час позбавляють боєздатності, завдаючи контузій та баротравм. Звучить похмуро. Але чи значить це, що протидія неможлива? Можлива. На початку вторгнення російські літаки почувалися досить вільно, щоб літати над українською територією та бомбити її - але вже давно не літають. У Росії не так багато "сушок", щоб ми не змогли з цим впоратися. Але це не легко. Щоб пояснити суть загрози від КАБів та способи протидії, ми створили матеріал з журналістики даних. Розповідаємо - і показуємо на ілюстраціях, фото, відео та інфографіці. Дивіться за посиланням

Texty.org.ua та Міністерство цифрової трансформації за підтримки ОБСЄ запрошують журналістів, громадських активістів, науковців і дослідників на дводенний тренінг із відкритих даних, який проходитиме 4-5 квітня у Києві. Під час навчання учасники дізнаються: - як можна використовувати відкриті дані для досліджень і антикорупційної діяльності; - які перспективи дають відкриті дані для аналізу різних сфер: екології, економіки, будівельної галузі, публічних закупівель тощо; - як відкриті дані можуть забезпечити прозорість прийняття рішень державними органами та органами місцевого самоврядування; - як аналізувати оприлюднені владою відкриті дані; - алгоритм дій для створення власного успішного проєкту на основі відкритих даних. Тренінг безкоштовний, учасники з регіонів будуть забезпечені поселенням в готелі та компенсацією витрат на проїзд до/з Києва. Докладніше про тренерів, а також посилання на реєстрацію - ось тут