Texty.org.ua

Привіт! Впродовж пари тижнів наш скрейпер російських новин працював зі збоями, тож моніторинг роспропаганди ми не публікували. Цього тижня відлагодили - на щастя, це сталося якраз після звільнення Херсона. Те, що ми застали в тамтешніх ЗМІ, робить хороший настрій після деокупації міста - просто прекрасним. Річ у тому, що сувора реальність вкотре постукала в двері ілюзорного світу російської пропаганди. Прощатися з ілюзіями їм дуже боляче. Від цього болю деякі пропагандисти починають стенати й побиватися. Вони ніяк не можуть повірити, що "хахли", з яких вони десятиліттями насміхалися, перемагають їх на полі бою. Є й такі російські коментатори, які, не бажаючи вірити в чесну перемогу ЗСУ й ганебну поразку своєї армії, вдаються до конспірології. Одні запевняють в наявності якогось таємного "договорняка", інші знаходять на полі бою в Україні сотні - ні, тисячі! - польських найманців, а також арабські загони "Джебхад ан-Нусри" та "ДАІШ". Хто всі ці люди - неясно, але ж звучить незрозуміло і страшно. Є й повністю божевільні - вони розповідають, що в Херсоні насправді відбулася не поразка, а перемога російських військ. Вірніше, ця перемога тільки починається, і вона буде тотальною! Все почнеться вже взимку - треба тільки, щоб працювала артилерія та безпілотники, бойові дії були систематичними, і побільше ударів по військовій інфраструктурі та системах постачання! Втім, таких оптимістів небагато. Значно більше "аналітиків", які розмірковують про подальші напрямки українського контрнаступу. І дедалі частіше в їхніх публікаціях вигулькує слово Крим. Читайте в нашому свіженькому моніторингу російської пропаганди. Поразку в Херсоні намагаються "розбачити", Молдова перетворилася на диктаторську державу, а росіяни шукають уявних друзів і союзників в британських таблоїдах. Свіжий моніторинг

Вітання! Кажуть, російський диктатор Владімір Путін має погані знання з економіки. Але ми можемо зробити припущення: слабенький він не тільки в цьому. Схоже, у школі він отримував дуже погані оцінки з географії. Щоб впевнитися в тому, що це правда, варто уважно поглянути на мапу півдня України. Якщо врахувати рельєф, відстані від берегу Дніпра до решти південних територій, а також - найголовніше - облаштування мережі залізниць. Після такого уважного погляду стає зрозуміло: полишивши пастку на правобережжі Херсонщини, російські окупанти втрапили на лівому березі в нову пастку. І їхня горезвісна логістика от-от знову зіграє з ними злий жарт. Про це розповідаємо в нашому сьогоднішньому матеріалі. Читайте, чому російське угруповання на півдні знову буде відступати - і дивіться на мапах

Привіт! Пам'ятаєте весняну історію про річку Ірпінь, дамбу на якій підірвали наші бійці, аби не допустити просування окупантів у бік Києва? Якими б телепнями ми не вважали російських загарбників, із тієї історії вони таки винесли урок. Коли росіяни просувалися на сході, захисники України здійснили схожий трюк: зруйнували заслінки на дамбі Оскільського водосховища, аби наповнити з нього річище Сіверського Дінця та максимально утруднити просування ворога. Коли росіяни таки окупували прилеглий до Оскола та Сіверського Дінця район, вони вже розуміли значення рівня води у водоймах для розвитку бойових дій. Тож вони почали ремонтні роботи на дамбі, прикриваючись турботою про мирних мешканців сходу - щоб їм, мовляв, не забракло питної води. Та в цю турботу важко повірити: перед тим, як потужний український наступ викинув росіян із Харківщини, вони встигли повторно зруйнувати дамбу. Цю історію ми не тільки розповідаємо, але й показуємо на інфографіці. Якою буде подальша доля Оскільського водосховища? Читайте

​​🌍Благодійна лекція "Вплив російсько-української війни на світ" Навчатися і допомагати — ці обидві важливі дії об'єднує волонтерський марафон "Вокс Україна". Аналітичний центр уже провів 6 благодійних подій, 158 учасників яких задонатили на підтримку ЗСУ близько 225 000 гривень. На черзі наступна подія — лекція кандидата історичних наук, журналіста-міжнародника Єгора Брайляна про те, як російсько-українська війна вплинула на світ. ⏰Подія відбудеться 22 листопада о 18:00 на платформі Zoom. Лектор поділиться результатами своїх досліджень щодо того, як у різних куточках світу змінилося життя після 24 лютого. Зокрема, детально буде проаналізовано країни Євроатлантики, Індо-Тихоокеанського регіону, Близького Сходу, Африки та Латинської Америки. Також поглянемо на зміну ставлення до Росії та України, які події та чинники підкріплювали зміни. Приєднуйся, щоб отримати корисну інформацію та водночас ще одну нагоду подякувати захисникам і захисницям. Реєстрація та умови участі ✍️Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

Привіт! Поки сьогодні ми публікували цю статтю, тривала чергова масована ракетна атака по Україні. І вкотре були влучання в енергетичні об'єкти. Уже не вперше під час таких атак руйнувань зазнають об'єкти енергетики на півночі України. Чому саме на півночі? Саме про це ми розмірковуємо в сьогоднішньому матеріалі. Ми також розповідаємо про те, як влаштована енергомережа. Показуємо, який вигляд мають силові трансформатори (з якими переважно й веде свою "велику битву" Російська Федерація), пояснюємо роль цих трансформаторів в енергопостачанні. Ми робимо обґрунтоване припущення щодо того, що російських військових перед цими атаками, вочевидь, консультують цілком собі цивільні російські громадяни, а саме - спеціалісти з енергетики. Читайте в нашому матеріалі

Привіт! Стаття, яку сьогодні пропонуємо до вашої уваги, була написана задовго до війни - ще у березні 2021 року. Тоді, у золоті довоєнні часи, команда учасників проєкту "Конструкції Взаємодії" вирушила до Херсона. Розробити архітектурну концепцію для публічного простору - такою була їхня мета. Хто б міг подумати, що ці публічні простори згодом опиняться під окупацією на довгі вісім місяців... Багато з того, про що йдеться у статті, є актуальним і зараз - насправді, деякі моменти ще актуальніші, ніж було тоді. Наприклад, історичні наративи російського імперського минулого, сліди яких розсіяні по центру міста. Доля цих наративів у 2021 році комусь могла здатися неочевидною - але не тепер. Навіть під час окупації Херсон зберіг - і збереже й надалі - свою унікальну особливість, яку неможливо знищити. "Якщо спробувати описати Херсон одним словом, то це було б слово "шлях", який треба пройти до усвідомлення своєї ідентичності, та шлях у розумінні прогулянок, які так подобаються містянам", - розповідають активісти. То яким може бути шлях для самого міста? Міста кавунів, велосипедистів, рибалок, дачників, пішоходів? Чому гарною оздобою для Херсона може стати італійська пергола? Як допомогти місту відродитися після окупації, і створити новий, сучасний і водночас гармонійний образ? Читайте в нашому матеріалі

Привіт, наш завантажувач роспропагандистських новин все ще трохи збоїть, тож цього тижня ми знову без моніторингу. Зате з класним матеріалом про майбутнє України. Зараз, навіть попри те, що вкрита ганьбою та пошматована російська армія відступає з Херсона, мир в Україні здається далеким. Однак не тільки Україна, а й великою мірою США та Європа мають думати про майбутнє життя та про те, як воно має бути облаштоване, пише The Ecnomist. І при цьому найважливіше - враховувати всі загрози. Впродовж останніх десятиліть Путін кожні кілька років розв'язує війни на кордонах РФ. Сподівання деяких європейців на те, що стримана, половинчаста допомога Україні заспокоїть його, є помилковими. Навпаки, в разі недостатньої підтримки України російський диктатор впевниться, що Захід є вразливим. І тоді Путін продовжить атаки, аби перетворити Україну на неспроможну державу. Якщо це вдасться, наступними об'єктами агресії стануть країни НАТО. Цьому сценарію вже запобігають, але треба запобігати активніше, пише британське видання. Більше того, слід вже зараз вкладатися в "латання" України, яка й досі перебуває під ворожими обстрілами. А далі - подбати про те, щоб Україна й українці відновили й відбудували свої зруйновані життя, щоб розвиватися й процвітати разом із Європою. Яким може бути майбутнє України через 10 років? Читайте матеріал Economist в нашому перекладі

Привіт! Ми, українці, демонструємо величезне єднання перед лицем спільного ворога. Але це єднання стає зовсім не таким очевидним, коли ми, сидячи без світла, спостерігаємо за сусіднім будинком, не позбавленим електропостачання. Авторка ТЕКСТІВ порівнює себе з Рапунцель, яка тепер шкодує, що з дитинства підрізала волосся. Бо вона стала заручницею своєї багатоповерхівки - там по пів дня немає електрики, а також води, опалення та зв'язку. Крім того, Юлія не може спуститися зі свого 20-го поверху, бо нещодавно травмувала ногу. "Дивлюсь у вікно на вогні сусідніх будинків з моєї ж групи відключення й шукаю в собі залишки любові до тих, кому пощастило більше", - пише вона. І додає, що мешканцям її будинку важко приховувати емоції, коли у їхніх домівках темрява, а в сусідньому - ілюмінація. Як зберегти здоровий глузд і почуття гумору, коли ваше помешкання перетворюється на "печеру" - читайте в цьому іронічному матеріалі

Привіт! Сьогодні в нас цікава історія про те, як росіяни втрачають віру в перемогу своєї країни у війні проти України. Таке потрясіння вони переживають вперше відтоді, коли РФ розв'язала цю війну у 2014 році, і вперше від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого цього року. Впродовж восьми років росіяни, зомбовані пропагандою, вірили в безумовну військову перевагу РФ над Україною. І от тепер ця віра похитнулася. Про це розповідає британець, який останнє десятиліття прожив у Росії, викладаючи англійську мову як репетитор для дітей із забезпечених родин. Свою історію він починає з розповіді про підлітка, якому викладає. На початку лютого хлопець спілкувався з ним російськими пропагандистськими кліше, впевнений в тому, що РФ переможе "неіснуючу" Україну. А тепер він разом із однокласниками наслідує рухи з відео, викладених у тік-ток бійцями ЗСУ. Бо ЗСУ - це круто, а російські солдати - ні. Він каже, що Росія програє цю війну, бо ніхто з росіян не хоче воювати. Але це лише частина історії. В своїй колонці британець наводить низку свідчень інших людей. Як помінялися їхні погляди від 24 лютого - читайте в нашому перекладі матеріалу The Economist

Привіт! Про те, що діється останнім часом в окупованому Херсоні та на Херсонщині, зараз надходить багато суперечливої інформації. Важко повірити, наприклад, у те, що окупанти збираються залишити плацдарм - це дуже схоже на ворожу ІПСО. Також повідомляється про те, що Херсонцям пропонують їхати з міста на інші окуповані території та в РФ - і вони це роблять. Але чи з власної волі? Була інформація про те, що в Херсоні поменшало російських військових. Та згодом, натомість, заговорили про те, що їх там таки побільшало. Що з цього правда, а що ні? Ми вирішили на умовах анонімності поговорити з активістом руху "Жовта стрічка". Цей рух, який діє від початку окупації, проводить відчайдушні акції в умовах серйозної небезпеки - в тому числі й в окупованому Криму! Що розповідає наш співрозмовник - читайте

Привіт! Сьогодні виходимо на зв'язок суттєво пізніше ніж зазвичай внаслідок відключень електроенергії. І до речі, мова піде саме про це. До війни та обстрілів нашої енергетичної інфраструктури мало кому, мабуть, спадало на думку поцікавитися питанням, як влаштовані енергомережі в Україні. Тепер же ми вивчаємо не тільки те, як працюють HIMARS та якої шкоди вони можуть завдавати окупантам, а й специфіку енергосистеми. Чому в низці областей України вимикають електроенергію? Якщо говорити просто про складне, уявіть, що в своїй оселі ви одночасно вмикаєте світло, пральну машину, комп'ютер, тостер, блендер та інші потужні прилади. Якщо ваша мережа розрахована на таке навантаження - все ок. Якщо ні - "вибиває пробки". Приблизно за таким принципом працюють і загальнодержавні енергомережі. Якщо одномоментно з цих мереж підключено забагато споживачів - "пробки вибиває". Якої саме шкоди завдають російські терористичні удари нашій енергетичній інфраструктурі? Як можна зменшити наслідки цієї шкоди? Які прогнози на майбутнє - оптимістичний і песимістичний? Чи стає в пригоді свідома економія з боку споживачів? Читайте в нашому матеріалі, і дивіться інфографіку

Привіт! Моніторингу російської пропаганди цього тижня, на жаль, не буде - у нас стався збій із завантаженням новин з РФ. Відлагоджуємо. Натомість пропонуємо сьогодні поміркувати про одне явище, яке стало помітним внаслідок російсько-української війни. Старі добрі військово-повітряні сили в російсько-українській війні затьмарені безпілотниками-камікадзе та крилатими ракетами, що їх застосовують обидві сторони. Про це пише видання The Economist. І дійсно, ракети і дрони показують певну ефективність, тоді як доля російської авіації, особливо штурмової - зазнавати втрат. Лише підтверджені за допомогою фото- та відеоматеріалів втрати Су-25, які наводить група незалежних аналітиків Oryx - вражають, йдеться про третину російських бойових літаків. За даними української сторони, таких втрат іще більше. Одна з причин полягає в самому завданні та специфіці роботи штурмових літкаків. Вони повинні підтримувати свої наземні війська та вести вогонь по бойових цілях на землі у міру їхньої появи. Тому штурмовики літають низько - а отже, стають легкою здобиччю для переносних зенітно-ракетних комплексів на кшталт Stinger, якими зараз добре насичений фронт. Ці події вказують на те, що штурмова авіація перетворилася на слабку ланку. Чи йдеться про її "загибель" як явища, і чи мають рацію американські скептики, які проти надання Україні штурмовиків A-10 Thunderbolt II, більш відомих як "Бородавочники"? Яким може бути розвиток повітряної війни? Читайте в нашому перекладі матеріалу