Texty.org.ua

Яка з цих двох стратегій ведення війни більш ефективна та виграшна? Одна зі сторін дуже марнотратно витрачає ресурси зараз, сподіваючись, що через кілька місяців "щось станеться", і тоді вона отримає час, щоб посилитися, знайти нові ресурси і наступати. Інша сторона, натомість, зменшує втрати, накопичує ресурси, переозброюється і дозволяє супротивнику витрачати, дуже повільно відступаючи. Усе це робиться, щоб у майбутньому... Щоб що? Звісно ж, ви здогадались, що йдеться про Росію і Україну. Саме так описує короткострокові та довгострокові стратегії обох країн історик та дослідник війни Філліпс О'Браєн. Тут даємо лише короткий, максимально стислий опис цих стратегій - і без сумнівів, варіант, якого дотримується Україна, виглядає більш виграшно. Якби не одне але. Поки що те, що Україна збирається робити з накопиченими ресурсами, чекаючи деградації російської армії, оповито туманом. Більше того - залежить від багатьох чинників. Що зробить Україна? Піде в наступ, коли достатньо посилиться? Піде на переговори, коли російська армія достатньо деградує? Залучить союзників, щоб остаточно перемогти Росію спільними силами і змусити її капітулювати? Які умови та обставини можуть на це вплинути? Туман, але деякі висновки все ж можна робити. Про що каже О'Браєн - читайте в нашому перекладі його блогу

Нестор Махно був самоуком, і при цьому - геніальним полководцем, чим дивував очевидців своєї боротьби. Сьогодні ми доповнюємо попередній матеріал про Махна, в якому йшлося про тактику бою на тачанках. В цьому нам допомагає Дмитро Архірейський, доктор історичних наук, декан історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара - він написав про те, як Махно зумів заручитися такою великою підтримкою селян-повстанців. Документальні джерела свідчать: селяни, які билися в махновській Революційній повстанській армії України, в своїй абсолютній більшості не були анархістами. Водночас Махно та його соратники сповідували ідеї анархізму, підтримуючи верховенство так званих вільних рад, які керували на всіх територіях, контрольованих під час революції махновським військом. Чому розбіжність у політичних поглядах не стала перепоною для спільної боротьби? Все просто: Махно дав селянам те, що їм було найбільше потрібно, розподілив це максимально справедливо, і запропонував їм це раніше від усіх інших учасників революції. Він дав селянам землю, якої їм бракувало, і яку вони змогли обробляти. Лише за це селяни надалі готові були підтримувати повстанські формування синами-добровольцями, конями, продовольством, фуражем тощо. Така співпраця між махновською армією та селянами стала достатньо тривалою. Як це було на практиці, і як Нестору Махно та його соратниками вдалося підтримувати армію в ефективному та належно забезпеченому стані - читайте в статті Дмитра Архірейського

💔..."Я там іще стою. Уже не всі живі. Таких скупих зозуль ще зроду не було в нас: кують нам рік чи два. І в грудях все холоне, як срібло на траві. Я потім розповім"... Написані від руки вірші українських поетів прикрашають стіни харківських будинків. Від початку повномасштабної війни у Харкові розписують розбиті стіни - і стіни, які вціліли. Малюють на фанері, якою затулено шибки. Тамтешній стритарт - справжнє культурне явище. Щемке, тимчасове і водночас безстрокове. З'являються і роботи невідомих авторів, і малюнки та плакати знаних місцевих митців. Яскраві птахи й квіти Карини Жернової і Катерини Ковшар додають місту барв, героїчні котики “Культурного Десанту” підтримують моральний дух. Філософський стритарт Гамлета Зіньковського і плакати Діни Чмуж змушують зупинитися й задуматися. Ми підготували розповідь і велику фотодобірку. Дивіться за посиланням

Сенсаційні новини! Знайдено винуватців замаху на Трампа. Сліди, як завжди, ведуть в Україну. Але не тільки. Стрілянина на мітингу в Пенсильванії стала справжніми інформаційними ласощами для російських пропагандистів. З цієї нагоди в російських псевдоЗМІ рохкало і гавкало на всі голоси. Звичайно ж, винною спробували зробити Україну. Мовляв, Томас Меттью Крукс до замаху тільки те й робив, що писав у своїх соцмережах дописи на підтримку України (насправді ні! Ми перевірили). Крукс, на думку російських дезінформаторів, належить до єдиного фронту світових убивць, до єдиної мережі, куди також входять українські нацисти, ліберали, культурні марксисти та ЛГБТ. Без сумнівів, у такому товаристві йому могло спасти на думку лише одне: взяти до рук гвинтівку і йти вбивати президента! Але, як завжди, у роспропагадистів не буває єдиної й остаточної версії. Ниточка тягнеться до багатьох спільнот всередині Сполучених Штатів. Отже, замах організовували: - Ліві активісти. Вони переслідували трампістів ще в часи БЛМ - то чому б тепер не напасти на Трампа? - Глобалісти. Бо їм хочеться втручатися у світові справи, а Трамп проти цього. - Антитрампісти в Республіканській партії. Їм просто набридли всі ці штучки Трампа, спрямовані проти істеблішменту. - Правоохоронні органи в США. Бо Трамп пообіцяв їх реформувати, а ФБР взагалі розігнати. От вони й згадали, як колись підіслали Лі Харві Освальда вбивати Кеннеді... - Демократи і особисто Байден. Бо для них це єдиний шанс і далі залишатися в Білому домі. А Байден взагалі воєнний злочинець! - Засоби масової інформації. Так, це не російські, а американські медіа розпалюють ненависть - таку, що людям хочеться стріляти! Звісно, наявність усіх цих винуватців невдалого пострілу згодом призведе лише до одного - до громадянської війни в США, в передчутті якої з пропагандистських ротів вже аж слина капає. Яким вони бачать майбутнє зіткнення - читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Якби у травні-червні ви захотіли зробити своє відео віральним та набрати мільйони переглядів, вам зовсім не знадобилась би винахідливість. Можна було б викласти, наприклад, ролик про те, як ви вигулюєте пса, або ловите рибу, або щось купуєте у магазині. І скористатися простим прийомом: додати хештег ТЦК. На цей хештег дедалі частіше можна натрапити на сторінках тіктокерів, які, здавалося б, до теми ТЦК та мобілізації взагалі не дотичні. А все тому, що ця тема забезпечує в рази більше переглядів. Звичайно ж, хвилю хайпу охоче підхоплюють росіяни, аби ще раз натиснути на болісну для українців точку. А ще не залишаються осторонь всілякі псевдоюристи, противники мобілізації та звичайні шахраї. Ми вирішили подивитись, як і кого тікток заохочує знімати відео про ТЦК. Для цього вивантажили свіжі публікації тіктокерів, чиї відео потрапили до результатів пошуку за цим хештегом. Що з'ясували, і як підвищити свою інформаційну гігієну, аби вам не траплялися в тіктоку відверто маніпулятивні та дезінформаційні відео на найбільш болісні та емоційно виснажливі теми? Читайте в нашому матеріалі

Яка асоціація виникає першою, коли є необхідність відвідати ТЦК? Про що думали усі ті, хто йшов оновлювати дані до 16 липня? 🧍‍♂️🧍🧍‍♂️🧍🧍🧍‍♂️🧍Черга! Найгірше те, що це велетенська загальна черга, на яку ви згаєте багато годин - навіть якщо ваша справа в ТЦК вирішується за 15 хвилин. Черга - обов'язкова ознака совковості. Совок зник, але совкові ТЦК - залишилися, й окрім черг у них ще багато практик, неприйнятних в сучасному суспільстві. Чому все так? Невже Україна не може реформувати свої державні установи? Досвід ЦНАПів показує: може. Ми переглянули й порівняли відгуки про військкомати і ЦНАПи на Google Maps і побачили, що ЦНАПи отримують такі оцінки, про які ТЦК годі й мріяти. А потім ми поговорили з Олександром Саєнком, який брав участь у створенні ЦНАПів, і розібралися, як можна покращити ТЦК, щоб громадяни могли отримувати потрібні їм послуги швидко й комфортно. Читайте в нашому матеріалі

На тлі ювілейного саміту НАТО стало очевидно: Україну не квапитимуться найближчим часом запрошувати до Альянсу. Україну не кличуть тому, що наш вступ в разі нового (і дуже ймовірного, з точки зору членів організації) нападу РФ слід вводити в дію статтю 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одну з країн означає напад на всі. Натомість нам пропонують метафоричний "міст" до НАТО, який легко може перетворитися на міст в нікуди - наприклад, в разі перемоги Трампа на виборах у США. То що, "всепропало"? Авторитетне американське видання Foreign Affairs так не думає. І пропонує велику статтю із промовистою назвою "Найкращий шлях для України і НАТО. Що Київ може зробити зараз, щоб отримати місце в Альянсі". Якщо зовсім коротко, йдеться про два шляхи для України: норвезький та західнонімецький. Шлях номер один, як у Норвегії, яка свого часу, перебуваючи на кордоні з Росією (тоді ще Радянським Союзом) сильно побоювалася експансії неадекватного сусіда. Особливо шоковані були норвежці після того, що сталося з Чехією в 1948-му році. Тож вони підписали односторонню угоду, якою зобов'язувалися не розбудовувати інфраструктуру Альянсу на своїй території (наприклад, військові бази) - але тільки за тієї умови, якщо ніхто (читай Росія) не здійснюватиме нападу на Норвегію. Інший шлях - гірка пігулка. Він частково або повністю відтворює шлях Західної Німеччини - країни, розділеної після Другої світової війни. Цей шлях трохи важчий, адже передбачає згоду країни на приєднання до Альянсу в частковому вигляді. Він також передбачає чітку демаркацію кордонів (в нашому випадку це може бути, наприклад, чинна лінія бойового зіткнення) та гарантію, що вільна частина країни утримуватиметься від спроб визволити окуповану військовим шляхом. Автори дуже цікаво показують, як Україна може піти одним із цих шляхів із найменшими втратами для себе - і зрештою гарантувати майбутню безпеку для всієї країни, повністю. Весь матеріал - читайте за посиланням

Чутки про можливість переговорів між Україною і Росією циркулюють, і дедалі наполегливіше. Вояж Віктора Орбана підлив олії у вогонь: його візит до Києва, потім до Москви, потім до Пекіна і зрештою до резиденції Трампа багатьом нагадав про "човникову дипломатію". Зрозуміло, що Росії й Путіну вірити не можна і будь-яке перемир’я буде порушене відразу, як їм це стане вигідно. Але, можливо, Росія видихалася, і щоб оговтатися, їй знадобляться роки? Про це розмірковуємо в нашому сьогоднішньому матеріалі. Є три ознаки, які свідчитимуть про те, що Росія готова про щось домовлятися. Перша: кремлівське керівництво визнає українців окремим народом, а Україну - незалежною країною. Друга: у РФ закінчилися гроші на війну Третя: українська армія повністю розгромлює російську на полі бою. Очевидно, що жодної з цих ознак наразі немає. А отже, війна на виснаження триватиме. Скільки Україна ще може протриматися в цій війні? За яких реальних умов можна йти на перемовини, і якими мають бути наші головні позиції? Читайте нашу точку зору

Що робив Орбан у Москві після того, як Зеленський послав його у баню? Над цим питанням минулого тижня розмірковували російські пропагандисти. На тлі візиту угорського прем'єра до Москви вони організували справжній бенкет конспірології. Виявляється, перед тим, як поїхати до російської столиці, Орбан у Києві ходив у баню із Зеленським. Там, природно, достойники роздяглися - і на Зеленському не було "прослушки" ЦРУ. Тож український президент зумів передати угорському прем'єру якесь таємне повідомлення, з яким він і поїхав на рандеву до Путіна. Тобто, Орбан узгоджує всі свої дії з Києвом, запевняють пропагандисти. І тут же, спростовуючи самі себе, заявляють: ні, він узгоджує всі свої дії з Москвою! Адже він запропонував зупинити бойові дії й почати переговори, а по факту, це і є головна кремлівська пропозиція. Далі - більше. Насправді Орбан узгоджує свої дії не з Києвом і не з Москвою, а з підступним Заходом. Адже Заходу дуже хочеться дізнатися, на чому саме наполягає Путін, де саме пролягають його "червоні лінії", на що він погодиться, а на що не піде в жодному разі. Тож Орбана надсилають до Кремля - аби спитати в його господаря, за яку таку "цукерочку" той насправді погодиться на мир. А ще Орбан пропонує "корейський сценарій", який дуже вигідний Києву й анітрохи не вигідний Москві. Адже якщо зупинитися на нинішній лінії розмежування і припинити вогонь, то в найближчі роки підступний Захід дуже сильно накачає Україну зброєю, Україна нападе на Росію, і отоді-то Росії стане по-справжньому боляче! Що ж, те, що російські пропагандисти вже бояться ЗСУ, ми з'ясували. Але як насправді вони ставляться до Орбана? Любити їм його чи ненавидіти? Як їм далі про нього писати? Як вирішували цю непросту дилему - читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Дуже цікавий матеріал про те, як різноманітні дивацтва, властиві людям, котрі працюють у розвідках, допомагають їм ламати ворожі коди. Наприклад, чи знали ви, що вступні іспити до Центру урядового зв'язку Великої Британії включали тексти ельфійськими мовами, вигаданими Толкіном? Або що люди з розладами аутистичного спектра зазвичай мають краще візуальне сприйняття - тож ізраїльські збройні сили залучають їх до розшифрування нечітких супутникових знімків? Або як встановлена у британському Адміралтействі ванна, яку приймав фахівець Діллі Нокс, допомогла йому зламати німецький військово-морський шифр в часи Першої світової? У цьому матеріалі багато про дивацтва, ігровий елемент, нетипове мислення - і про те, що просунуті західні розвідки дедалі більше зважають на різноманіття як передумову успішної роботи. Радимо почитати

Одразу після удару по дитячій лікарні Охматдит російська пропагандистська машина розкрутилася на повну. Вони завдали нового удару - швидкого, чіткого, явно спланованого заздалегідь. Цей удар був спрямований на думки, емоції, переконання та очікування української аудиторії. Інформаційна кампанія розпочалася миттєво - поки в Києві та інших українських містах ще диміли завали. Як завжди, стартувало множення версій. Мета таких дій - розмити реальність, посіяти сумніви, добитися того, аби люди пережили бурю негативних емоцій і втратили бажання розбиратися, що ж сталося насправді. Ми дослідили, про що писали російські пропагандисти після ракетної атаки і виділили 11 головних тез. Також ми подивилися, що просували в окремому пропагандистському таборі - йдеться про "блогерів" на зарплатні на кшталт Шарія та Арестовича, які з-за кордону розповідають, "що це було і як це було". Шість тез, якими вони послуговуються, збігаються з російськими лише частково - і спрямовані на те, щоб краще залучити українську аудиторію. Розбір читайте за посиланням. І до речі, цього разу складовою кампанії була одна деталь, нехарактерна для попередніх. У якийсь момент включилися українські "блогерки" з великими аудиторіями та переважно розважальним контентом, які взялися емоційно звинувачувати в усьому українську владу та вимагати миру. Цей новий "тренд" ми теж докладно розглядаємо

Російська пропаганда організувала масштабну - і огидну - піар-кампанію навколо "відбудови" Маріуполя. На одному боці цієї кампанії - затуркані аборигени. Тобто, маріупольці, які дивом вижили, але "дочекалися" росіян - і тепер знімають блоги про те, як Росія буцімто відбудовує їхнє місто. При цьому вони сором'язливо мовчать про те, що самі ж росіяни усе й зруйнували. На іншому боці - поважні "білі гаспада", які кидають вбогим містянам кістку зі свого столу. Ніби й роблять якусь відбудову, та водночас "відтискають" ринки, торгові точки та інші ласі місця, аби дерти гроші з маріупольців, у яких і так майже нічого не залишилось. "Відбери у людини все - і роби з нею все, що хочеш". Ось таке кредо у цих гаспод. У блогерів, які їдять з їхніх рук, однакові меседжі на всіх. Ми дослідили, які саме - і як працює пропаганда відбудови в окупованому Маріуполі. Читайте в нашому матеріалі