Texty.org.ua

На тлі переговорів про мир в Україні в західній пресі час від часу зринають публікації про швидке проведення виборів в нашій країні. Нещодавно одна з таких публікацій вийшла в британській Financial Times - там ішлося про буцімто намір Зеленського оголосити план президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди з Росією до 15 травня. Згодом Зеленський такий намір заперечив. Як і в багатьох подібних публікаціях, про можливі вибори пишуть так, ніби Україна - якась казкова країна, де вибори можна провести за помахом чарівної палички, просто тому, що комусь так захотілося. Однак ми живемо не в казці, а в цілком реальній країні, де існує виборче законодавство. Мабуть, ви з першого разу вгадаєте назву ворожої країни, яка ретельно в нього вчитується і топитиме про нелегітимність виборів і "країну 404", якщо знайде будь-яке порушення цього законодавства, яке їй не сподобається. Якими можуть і мають бути вибори після скасування воєнного стану? Скільки часу потрібно на підготовку, які норми обов'язково мають бути дотримані? Чому провести вибори так, як це можна було до повномасштабного вторгнення РФ, після закінчення війни навряд чи буде можливо? Про це - наша розмова з Андрієм Магерою, одним із провідних юристів та експертів з виборчого права. Впевнені, після прочитання цього матеріалу будь-які розмови про "швидкі вибори" в Україні викликатимуть у вас лише скептичну усмішку

Чому за час великої війни росіяни жодного разу не знищили українські підземні сховища газу? Коротка відповідь: тому що не можуть. І не зможуть. А в цьому матеріалі пояснюємо, яким чином створені ПСГ і чому жодне російське озброєння не може до них дістати. Також показуємо, якою є газотранспортна система і з чого вона складається. У цій статті є відповіді й про те, чому навіть під час найтриваліших відключень світла в наших оселях є газ. Який реальний стан українського газовидобутку? Скільки газу нам доводиться імпортувати, і скільки ми за це платимо? Чому Україна цікава для Європи як хаб зрідженого газу, який може надходити зі США? Цікава розмова з Сергієм Макогоном, колишнім керівником держпідприємства "Оператор газотранспортної системи України"

Зеленський регулярно критикує Кличка за погану підготовку Києва до ударів РФ. Ми теж критикуємо. Але як центральна влада виковувала енергетичну "стійкість"? В історії про українську енергетичну інфраструктуру, яка мала зустріти зиму в повній готовності до цілком передбачуваних російських ударів, є кілька складових. Перша - це виробництво електроенергії, і найбільше її виробляють атомні електростанції, керовані Енергоатомом. Друга - це транспортування, за це відповідає Укренерго. Ці компанії оперують великими вузлами, найбільш уразливими до атак, а координує їх Міністерство економіки. Що ж відбувалося в цій галузі в останні роки? Які люди керували кожною з цих складових, і хто несе відповідальність за те, що сталося? Ми розклали по поличках. Це варто знати: адже так можна зрозуміти, на які ключові речі слід звертати увагу, прогнозуючи наступну зиму. Розповідаємо

- У моїй квартирі холодно. - А уявіть, як на цьому морозі нашим бійцям в окопах! Таку розмову зараз можна почути часто. Та чи можна й справді уявити, ЯК воно там, в окопах? Ми запитали у бійців, які працювали на позиціях в таких екстремальних умовах впродовж тижнів. Наприклад, як помитися, якщо боєць на позиції багато днів, а мороз -15? Сухий душ - губки, які активізуються й піняться за допомогою невеликої кількості води, тут не врятує: у маленьких землянках дуже холодно і ніде нема місця, де можна роздягнутися й обтертися. Ба більше: вода є дуже дефіцитним ресурсом, дронами її багато не прилітає. "Іноді я навіть зуби обтирав вологою серветкою, щоб заощадити воду", - каже один із наших співрозмовників. Як одягнутися? Коротка відповідь: багатошаровість. Довга: збираючись рюкзак для походу в морозні окопи, варто уникати поспіху. Адже те, що здається побутовою дрібницею, може вартувати життя. Або його якості, бо недостатня кількість хімічних грілок може означати обмороження кінцівок. І тут ми йдемо до фундаментального питання. Як в таких умова вижити? Мова не тільки про фізичний стан, психологічний теж має значення. "Тривалий холод без відпочинку витримують не всі. Деякі люди ламаються, починають неадекватно оцінювати небезпеку", - каже наш візаві. "Підтримують думки про рідних і про дім. Про ротацію, - продовжує він. - До неї рахуєш дні, але якщо вона відкладається - настає апатія. Одного разу нас обстріляли і, коли минув шок, минула й депресія: ми живі, хочемо жити, а значить, все добре". Цей матеріал - про найважчу, мабуть, бойову роботу. І те, як її роблять, викликає глибоку повагу. Читайте

Ця трагічна історія сталася на Черкащині, неподалік від Корсуня-Шевченківського. Одного морозного, сірого ранку під будинок ветерана Сергія Русінова прийшло одинадцятеро поліцейських - серед них восьмеро спецпризначенців. Вже за кілька годин частина правоохоронців загине - так само як і підозрюваний ветеран. Сергія Русінова підозрювали в замаху на місцевого депутата Віталія Сторожука. Однак сам Сторожук ці підозри називає абсурдом. Більше того - версії про його ворожнечу з Русіновим, які нині посилено поширюються, Сторожук категорично відкидає. Каже, допомагав ветерану - а той відгукувався на прохання депутата, коли виникала потреба. Що ж сталося біля Корсуня? Чому поліція підозрювала ветерана, чому інші люди відкидають ці підозри, і чому Сергій Русінов влаштував засідку і почав обстрілювати поліцейських? Цей репортаж — спроба по хвилинах відтворити, що сталося того дня, як з’явилися ключові версії слідства і чому частина з них викликала серйозні сумніви в родини, ветеранів і місцевої громади

Зазвичай їхня робота залишається трохи за кадром. Але не цієї зими. Вони змагаються з хитросплетіннями труб, ходять по гарячій воді в черевах підвалів, місять багнюку впереміш із пташиним послідом на тісних горищах. Цієї зими комунальні сантехніки мають особливо багато роботи з комунікаціями, які тріщать, лопають, руйнуються, сифонять і течуть. Один із них - герой нашого матеріалу В'ячеслав, або, як його називають місцеві, Славік. Він завжди на телефоні. Завжди на ногах. В той день, який наша кореспондентка разом з ним ходила на аварії, він щойно одужав - перед тим лежав в лікарні. І одразу поліз у підвал, де прорвало, викупавшись у гарячій воді. Потім ходив у наскрізь мокрому одязі. В той день він не обідав - було ніколи. Комунальну катастрофу в Києві сьогодні обговорює вся країна. Славік - один із тих, хто дає їй раду. Читайте, як пройшов наш день в його товаристві

Поки ми готували цей текст до публікації, двоє жінок із трьох, які в ньому описані, стали до лав ЗСУ. До 2022 року такі рішення здалися б їм, мабуть, неможливими. Але - війна. Наталія в перший ранок повномасштабки взялася смажити сирники у своєму будинку під Києвом. Здавалося, що дім - останній острівок стабільності у світі, який божеволіє. Вже через кілька років вона не шукатиме стабільності: натомість опиниться в епіцентрі цього виру й рятуватиме людей, для яких відлік іде на хвилини і години. Марина, маючи чітку проукраїнську позицію, зростала на Луганщині, фіксуючи навколо себе ознаки "оксамитової русифікації". Виїзд з рідного містечка супроводжувався розлученням з чоловіком та зреченням батьків. Це була перша важка евакуація, а друга сталася в Ірпені у 2022-му. Полишаючи палаюче місто, вона рятувала своїх тварин: кота, собаку, а потім і двох коней. Тепер, як і Наталя, рятує людей. Ангеліна - теж з Ірпеня, і коли почалася велика війна, вона носила під серцем третю доньку. Дівчинка народилася навесні, невдовзі після того, як окупантів вигнали з її рідного міста. Згодом, коли війна триватиме вже на інших рубежах, на світ з'явиться ще одна сестра, четверта донька Ангеліни. І, маючи чотирьох дітей на руках, жінка головує в кількох міських ОСББ, невтомно працюючи над відновленням зруйнованих будинків. В цьому матеріалі є багато ілюстрацій. На них видно, як війна змінювала життя трьох жінок, як залишила свій непозбувний вплив. Як і на кожного з нас. Публікацію створили Texty.org.ua за підтримки Фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР Єднання за фінансування Норвегії та Швеції

Ми зробили анкету про перебої зі світлом, теплом і водою, а також про роботу міських, комунальних і аварійних сервісів у Києві за останній місяць. Нам важливо зрозуміти, як кияни оцінюють зміни, реакцію служб і які планують рішення в разі погіршення ситуації. Це анкета для людей, які мешкають в Києві. Приділіть хвилинку, заповніть її, допоможіть нам з'ясувати, з чим вам доводиться мати справу у вашому повсякденні! Напишіть не тільки факти про перебої зі світлом, теплом і водою, а й вашу суб’єктивну оцінку того, як ви бачите динаміку цих проблем за останній місяць. Напишіть також, як оцінюєте роботу комунальних і аварійних служб. Опитування анонімне. Заповнити анкету можна тут: https://tinyurl.com/2h744t4u Заздалегідь вдячні кожному, хто відгукнеться! ❤️ Докладніше тут

Після чергового збою в енергосистемі 31 січня 2026 року публічна дискусія вкотре звелася до простих пояснень: блекаут чи цілковитий колапс. Однак, як це і буває зазвичай, ці пояснення були хибними. Енергетик Віктор Відзіговський жартує: в Україні вже доходить до того, що перегорілу лампочку в туалеті називають "блекаутом квартири". То що це було? Як стало відомо від українських урядовців, сталася аварія на лінії. Віктор Відзіговський розшифровує: швидше за все, йдеться про те, що згорів трансформатор напруги на українському розподільному пристрої. По суті, це звичайна технічна відмова, однак після неї розгорнулися певні наслідки. Зокрема, виникла надлишкова генерація, після чого довелося гасити блок АЕС. Експерт описує, як справляються з такими наслідками, як це працювало у мирний час, і що відбувається зараз, коли росіяни систематично завдають ударів по українській генерації та розподілу електроенергії. Він також цікаво описує становище енергосистеми, постраждалої від ворожих ударів. Читайте в інтерв'ю

Київську енергосистему будували з запасом міцності - так, щоб несправність чи навіть руйнування однієї з ланок не призводили до масових знеструмлень. Так було до повномаштбаної війни. Як створена ця енергосистема, і яким чином ворожі атаки призвели до того, що вона почала сипатися? Про це - в нашому матеріалі з інфографікою. До "великої війни" третина енергоспоживання Києва припадала на населення, третина - на промисловість, і ще третина - на електротранспорт, комунальне господарство, бюджетні установи, торговельні організації тощо. Постачання енергії забезпечували кілька ключових вузлів - як от міські ТЕЦ, Київська ГЕС, Трипільська ТЕС та атомні електростанції. Наполовину столиця забезпечувала себе енергією самостійно, за рахунок власної генерації, іншу половину давали зовнішні джерела. З 2022 року Росія почала завдавати дедалі жорстокіших ударів по ланках цієї системи, а цієї зими й узагалі діяла з убивчою системністю. Кожен із цих ударів окремо не критичний. А от усі разом вони позбавили систему стійкості. З чого складається столична енергосистема, і як діяти надалі, щоб підвищити її стійкість - розповідаємо

Як обігріти помешкання взимку, якщо температура впала нижче, ніж до +14? І якщо при цьому ви не маєте всіх грошей світу, але прагнете пережити ці труднощі з максимально можливим комфортом і не застудитися? Саме з таким питанням стикнулися 40% серед усіх опитаних киян, які зголосилися заповнити анкету ТЕКСТІВ. Ще 28% мали в квартирах помірну температуру від +15 до +17, решта опитаних "розкошували" в помешканнях, прогрітих до +18 і вище. Перше. Багато опитаних кажуть: чим менший житловий простір ви намагаєтесь обігріти, тим легше вам це вдасться. Тобто, найпростіше обігріти не всю квартиру, а одну найменшу кімнату чи приміщення, куди, звісно, треба буде перенести всю свою активність: працювати там, їсти, грітися. Екстремум цього підходу: в кімнаті, що обігрівається, встановити намет або курінь з ковдр, в якому ви будете спати - таку собі термокапсулу. Друге: потрібно максимально теплоізолювати приміщення, закрити усі щілини, через які до нього може потрапляти холодне повітря. Тут підійде і плівка, і скотч, і навіть ковдри, пледи та подушки. Третє: не можете обігріти приміщення - обігрійте хоча б себе. Вам може знадобитися весь туристичний або військовий досвід. Звісно, на першому місці тут спальник для мінусових температур, ковдри, вовняні пледи. Хатні тварини в таких умовах також стають частиною системи обігріву. Коти і собаки поруч працюють краще за будь-яку грілку. І це не жарт, а життєвий досвід багатьох людей. У цій статті - чимало лайфхаків. Чим грілися кияни, та як при цьому рятували свій психологічний стан - читайте в нашому матеріалі

Однією з ключових характеристик у війні на виснаження є співвідношення вбитих і поранених. Традиційним співвідношенням є 1:3 (один убитий на трьох поранених). Воно досить умовне, ґрунтується на усереднених показниках Другої світової війни, а для більшості сучасних воєн характерний суттєво вищий відсоток виживання. Втім, росіяни, які воюють і помирають в Україні, і до цього умовного показника не дотягують. В останні два роки відбулися трансформації, які призвели до того, що росіяни мають більше загиблих, ніж поранених. Частка вбитих у втратах РФ зросла до 56%, йдеться в нашому матеріалі, який ТЕКСТИ створили спільно з фондом "Повернись живим". Отже, співвідношення втрат у росіян змістилося до приблизно 12 убитих на кожних 10 поранених. Які чинники це обумовили? Є кілька причин. Перша - дронова війна. Також важливе ускладнення евакуації. І третє - російська тактика інфільтрації, яку вони застосовують останнім чином і яка також призводить до зростання втрат. Докладно про ці впливи розповідаємо в нашому матеріалі - і показуємо на інфографіці. Читайте і дивіться