Texty.org.ua

"Невеликі просування на чолі з піхотою, знищення транспортних засобів і великі втрати". Так характеризує відомий історик та дослідник війни Філліпс О'Браєн те, що зараз відбувається з росіянами на Харківщині. Тобто, ніякий це не "прорив". О'Браєн рекомендує медійникам, які називають це "проривом", дихати глибше - замість того, щоб надмірно драматизувати. Крім того, він пояснює, що ці події є гарною ілюстрацією до того характеру війни, який можна спостерігати уже 18 місяців поспіль. На підтвердження своїх слів він викладає досить промовисті мапи. О'Браєн також скептичний щодо того, що за допомогою цієї тактичної операції росіянам вдасться розпорошити ЗСУ, відтягнувши частину наших сил на Харківщину. Він показує, яким є логістичне плече для росіян та для українців - різниця в його довжині говорить сама за себе. Що буде далі? Є кілька не надто виразних підтверджень щодо того, що американська допомога вже почала надходити на лінію фронту. Без сумнівів, росіяни діятимуть відчайдушно, вони максимально тиснутимуть, аби встигнути захопити якомога більше, поки надходження допомоги не розшириться. Що їм може вдатися, а в чому вони найімовірніше зазнають провалу? Читайте пояснення фахівця

"Я тут, тому що мені соромно за українських чоловіків, які тікають із країни від мобілізації, поки мої друзі на передовій кажуть, що єдиний вихід із війни — бути покаліченими або вбитими, бо їх нікому замінити. Росіян значно більше, ніж нас. Жінкам, швидше за все, доведеться служити". Так говорить авторка статті, позивний Леся, яка пішла на п’ятиденний армійський вишкіл. Упродовж цих п’яти днів її цивільне життя відійшло на задній план: "Ми вчилися знищувати тих, хто хоче знищити нас". На цьому вишколі багато жінок, і вони поділяють почуття Лесі: їм соромно за чоловіків, які тікають від служби. Але не бракує й чоловіків, і деякі з них після таких навчань мобілізуються. На вишколі навчають поводитися зі зброєю, захищатися під час обстрілу, надавати медичну допомогу та долати психологічні перепони. Учасники навчань впевнені: такі знання стануть в пригоді всім цивільним в Україні. Які навички можна отримати на цьому п’ятиденному курсі, чому це цікаве та корисне навчання, і які вміння треба доводити до автоматизму навіть цивільним? Розповідаємо в нашому матеріалі

Росія постійно шукає причини для виправдання агресивної війни, яку вона розв'язала проти України, та гібридної війни проти Заходу. І ось знайдено нову причину - виявляється, "СВО" почалася для того, щоб покарати винних у трагедії, яка сталася в Одесі 2 травня 2014 року! Якщо ви скажете, що винні, як завжди, "українські нацисти" - то будете праві, але лише частково. Нацисти нацистами, але ж за ними хтось стоїть! Інакше не може бути, бо страва, не приправлена конспірологією, гірше продається російській аудиторії. І ось нарешті вузлуватий палець російської пропаганди вказує нам на головного винуватця. І це - звук фанфар - Джозеф Робінетт Байден-молодший, знаний як президент США Джо Байден. І винен він - особисто. Як так, спитаєте ви, де Байден у 2014 році, а де Куликове поле в Одесі? Все просто, пояснять вам російські пропагандисти: у 2014 році саме Джо Байден був віце-президентом, і він, мовляв, політично курував спецслужби США, які "здійснили державний переворот" в Україні. Отже, Байден керував людьми, які здійснили переворот, який привів до влади українських нацистів, які вчинили трагедію в Одесі. Така логіка. Що ж, за такою логікою, якщо "СВО" почалася заради того, щоб покарати винних в цій трагедії, то чому тоді війна точиться під Авдіївкою і Часовим Яром, а не у Вашингтоні? Адже, за такою логікою, "українські нацисти" є лише виконавцями злочину, а його ініціатором та організатором є президент США Джо Байден! Чому тоді повномасштабну війну почали не проти США, а проти України - адже головне покарання мусить отримати головний винуватець? Звісно ж, мозковий слизень, який замість мозку заповнює черепні коробки споживачів російської пропаганди, не дозволяє їм ставити запитання таким чином. Крім того, вони й так прекрасно знають, чому і для чого їм потрібна ця війна - і трагедія в Одесі не має до цього стосунку. Усі ці причини потрібні лише для того, щоб російські можновладці - та їхні піддані - могли зберігати пристойний вираз обличчя при поганій грі. Втім, це дається їм дедалі важче, бо дедалі більше припікає з іншої, задньої сторони. Наприклад, цього тижня припікало через саміт у Швейцарії, на який Росію не покликали. А ще свербіло через пропалестинські студентські протести у США. Що обумовило цей потужний напад сверблячки - читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Трахтемирів, Монастирок, Зарубинці. Старовинні Сваром’я, Довмонтів і Старий Глибів... І багато, багато інших красивих назв, які резонують українцям десь дуже глибоко. Тому що ці села зі стародавньою славною історією вже багато десятиліть тому упокоїлися під товщею води. Вони стерті з карти відтоді, як Радянський Союз вирішив створити на Дніпрі каскад водосховищ. Так само глибоко під водою - Дніпровські пороги. Мало хто знає, що 70-кілометрова ділянка русла між містами Дніпро й Запоріжжя має виразно гірський характер, разюче відмінний від звичного для нас типово рівнинного Дніпра. І саме на цій ділянці - Кодацький поріг, згаданий ще Костянтином Багрянородним. І Сурський поріг, не описаний візантійцем, але добре знаний тогочасними українським лоцманами, бо на цей поріг "сходилися чорти, щоб хезати на ньому". Був тут і легендарний Ненаситець, вшанований вікінгами як Ейфор і згаданий навіть на знайденому у Швеції рунічному камені... По інший бік цієї історії - жахливі радіоактивні уранові хвостосховища, монструозні заводи та інші ознаки радянської індустріалізації, яка ладна була нищити все на своєму шляху, аби лиш отримати ресурси. Електрику і метал для того, щоб кувати зброю і потім нею погрожувати ненависному Заходу. Відголоски тієї холодної війни відчутні й досі, тільки тепер вже ми переживаємо її "гарячу" фазу. У нашому сьогоднішньому матеріалі - історія про Дніпро в його колишньому, стародавньому вигляді, який зараз можна відновити хіба що за мапами. Ми зробили це, користуючись радянськими та американськими картами, а також картами Вермахту. А поверх старої течії ми показали нову, нинішню - створену тоді, коли совіти взялися зарегульовувати нашу річку каскадом водосховищ. Це дуже довгий і дуже цікавий лонгрід. Знайдіть час, щоб ним насолодитися. Приємного читання!

"Чим довше триватиме ця війна, тим краще Росія буде вчитися, адаптуватися і створювати більш ефективні, сучасні бойові сили. Повільно, але вірно, Москва вбиратиме нові ідеї з поля бою і відповідно перебудовуватиме свою тактику", - одна з ключових тез нового матеріалу генерал-майора Міка Раяна. При цьому Росія дуже вправно "перетворює" свої незначні тактичні успіхи, продаючи їх Заходу як неабиякі перемоги. Наприклад, під Авдіївкою Росія поклала десятки тисяч своїх солдат, окупувавши руїни. Та водночас, багато людей на Заході некритично купилися на наратив, який просувала РФ: захоплення Авдіївки означає, що подальший російський успіх неминучий, і що зрештою Росії судилося перемогти в цій війні. Розслаблені, погано підготовлені та малочисельні збройні сили в європейських країнах зовсім не готові зустрітися з російською армією. Ще менше вони будуть готові, якщо Росія вчитиметься далі. Тож висновки тут очевидні: Росію слід зупиняти. Чи можна це зробити зараз, коли російська армія активно наступає? Тут Мік Раян відсилає нас до класичної роботи Клаузевіца "Про війну", де згадується концепція кульмінаційного моменту. Він каже, що невдовзі російська армія досягне кульмінації свого наступу, після чого неминуче розпочнеться спад. Українці можуть цим скористатися - так само, як росіяни скористалися кульмінаційним моментом та спадом минулорічного українського наступу. Як це зробити? Які проблеми слід вирішити насамперед, щоб перехопити ініціативу? Читайте в цьому дуже цікавому матеріалі

Удари по російських об'єктах, які на початках викликали стільки азарту, зараз вже перетворилися на певну рутину. І це не дивно, адже від початку року в Росії скуштували вже чимало української вибухової сили - і регулярно куштують далі. Втім, кожен з цих ударів має значення, а всі вони разом створюють певний накопичувальний ефект. Тож ми вирішили порахувати їх, а щоб показати, куди саме прилітало - нанесли їх на карту. Найбільше дісталося нафтовій галузі: у половині випадків наша зброя поціляла саме туди. Однією з найвідчутніших для росіян була атака на порт “Усть-Луга” - другий за величиною в РФ хаб із перевалки нафти, газового конденсату, сірки та вугілля. Дуже вдалою тактикою також стало завдання ударів по ректифікаційних колонах російських НПЗ: від цих колон залежить виготовлення нафтопродуктів. Наслідок: мінус щонайменше $1,5 млрд для російської економіки щомісяця. П'ята частина випадків - удари по аеродромах та авіабазах. Тут теж є відчутні наслідки - як, наприклад, після прильоту на аеродром “Кущевская” в Краснодарському краї. Тоді разом зі складом згоріли авіабомби, якими руйнують українські мирні міста. Також окупантам довелося велику кількість літаків відтягти вглиб РФ. Куди сягають наші удари, скільки їх було і з якою частотою ми їх завдавали впродовж чотирьох місяців цього року - дивіться за посиланням

Нещодавно ГУР МО повідомляло про російську інформаційну атаку, яка буде розгорнута на тлі наступу окупаційних військ. Наш моніторинг пропаганди показує: кампанія вже розпочалася. Зокрема, дезінформатори поширюють дедалі більше чуток про те, що російські війська наступатимуть на Харків. Ну або на Суми. Вказуючи на два міста, вони вдаються до класичного створення невизначеності на певній ділянці фронту, яке викликає тривогу в населення і змушує військове керівництво розтягувати сили. Цю тему інформкампанії згадували українські розвідники - подивимось, як росіяни її розвиватимуть. Іще одна тема - нелегітимність Зеленського, яка буцімто настане 20 травня. І ось тут дезінформатори створили справжню шок-сенсацію: мовляв, Зеленський без суду та слідства взяв в заручники заарештував Залужного. Деякі йдуть іще далі і говорять про вбивство ексголовкома. Пояснюють, що Зеленському це потрібно для того, аби зачистити поле від конкурентів, які могли б претендувати на головну посаду в державі на тлі розмов про "нелегітимність". Одночасно вони плодять переможні реляції про поступ окупаційних військ на фронті. Як видно, в своїй голові пропагандисти вже перемогли - до повної перемоги в реальній дійсності залишилось буквально "чуть-чуть". Тему своїх втрат при наступі росЗМІ традиційно ігнорують. "Перемагати" вони збираються і в Молдові. 21 квітня в Мордорі російській столиці Москві відбувся з'їзд молдовських опозиціонерів, які дотримуються проросійських позицій. Риторика цих людей настільки невигадлива та заїжджена пропагандистськими ЗМІ, що ви, швидше за все, відчуєте нудоту. Чому, на думку опозиціонерів, молдавани та гагаузи бояться одностатевих шлюбів, і чому їм буцімто чужі європейські цінності - читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

"Я сама собі, як пілоту дронa-камікадзе, заздрю кожного разу, як лечу. Це неймовірне відчуття: летіти над ворогом на глибину 15 км і влітати прямо в бліндаж… і на останньому кадрі бачити орка". Так каже військовослужбовиця Тетяна Чорновол, якій знадобилося чимало зусиль, аби навчитися літати на FPV. Каже, навчання давалося важко, бо ніколи не була геймером. Коли вперше відкрила програму-тренажер, Тетяна подумала, що навчитися неможливо. Але зрештою через 300 годин віртуальних польотів вона добилася свого. Тетяна Чорновол і досі вважає себе "дерев'яним" пілотом, особливо в порівнянні з асами, які легко навчилися і які показували чудеса пілотажу на полігоні. Але вона навіть дозволяє собі повчати цих асів, які нерідко не доводять дрон до цілі - бо засвоїла досить ефективну техніку, як практично завжди це робити. Втім, долетіти до цілі - лише одна складова успіху. А загалом їх кілька: окрім хорошого пілота, потрібен ще й хороший інженер і хороший сапер. Без інженера дрон взагалі може не злетіти або по дорозі "відпасти". Без сапера - БК може не вибухнути або вибухнути дуже слабенько. Звісно, таке комбо є на фронті далеко не в усіх. Як робота з FPV відбувається на практиці - читайте розповідь Тетяни Чорновол

Як і багато інших бійців, перше бойове хрещення Дмитро Крапивенко, автор книги "Усе на три літери", пережив не на фронті, а в глибокому-глибокому тилу. Однієї ночі небо над навчальним центром прорізали російські ракети - і казарми, споруджені за стандартами НАТО, перетворилися на руїни... В тих казармах взвод Дмитра ночував лише раз. Потім бійці пішли в ліс - там були досить комфортні намети, багато дров і навіть літній душ. Тієї лихої ночі у казармах мали бути молоді курсантки-першокурсниці, їх жаліли, не хотіли виселяти у ліс, та хтось таки вирішив діяти за правилами. Як показали подальші події, недаремно... Діяти за правилами - це те, що рятує оцю "велику зелену машину", армію, від численних "ДТП". Це спрацювало і у взводі Дмитра - попри увесь бардак, самоусування взводного, небажання багатьох дотримуватися порядку і перманентну "зраду". Дмитро описує свій взвод на той час не як військовий організм, а як "людське стадо". А втім, згодом це стадо перетвориться на нормальний підрозділ, який ще й ставитимуть у приклад іншим. Передісторію до цього перетворення - читайте за посиланням

Мабуть, усі знають батальйон "Ахіллес" - у мережі багато їхніх відео зі знищенням ворожої техніки. Але відео не показують, скільки саме цієї техніки спалив і потрощив підрозділ - а її дуже багато. 💬 "Якось ми підрахували, що лише за 2023 рік знищили ворожої техніки стільки, що її можна поставити одна за одною в колону від площі Українських героїв до Гаванського мосту в Києві", - каже Янгрр, головний сержант батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів (БУБпАК) “Ахіллес” 92-ї окремої штурмової бригади. З ним - наша сьогоднішня розмова. В "Ахіллесі" знають, в чому їхні сильні сторони, в чому переважають ворога. В той же час, росіян оцінюють реалістично. Янгрр порівнює роботу БУБПАК зі скальпелем: вони можуть відпрацьовувати по ворогу дуже точно. Але артилерію собою не підмінять, і якщо якийсь квадрат треба накрити масованим вогнем, тут вони не впораються. Сержант дуже детально розповідає, як влаштовано рекрутинг в батальйоні і що відбувається з новобранцями. Після навчального центру вони кілька тижнів переймають досвід інструкторів, потім ще мають час на стажування, і лише після цього отримують бойове розпорядження. “Ми високотехнологічний підрозділ і не можемо собі дозволити втрачати ні людей, ні засоби, яких не так багато, через те, що особовий склад був недостатньо навчений”, - каже Янгрр. З якими технологіями працюють зараз - читайте в нашій розмові

З огляду на сьогоднішнє блокування ботів Головного управління розвідки та Служби безпеки, а також бота Мінцифри "єВорог". Друзі, хочемо ще раз нагадати, у нас вже є канал WhatsApp, запрошуємо, підписуйтеся! Посилання на канал До речі: у нас вийшла дуже важлива і цікава редакційна стаття. Сьогодні ми мали опублікувати її тут - але вирішили цього не робити, і натомість опублікували в WhatsApp. Тамтешні підписники вже читають. Долучайтеся й ви! Ми також нагадаємо те, що вже підкреслювали раніше: Телеграм не є безпечним місцем, ваші дані тут Україна захистити не зможе, оскільки не може контролювати цю платформу, а можливість впливу на неї - сумнівне питання, яке багато від чого залежить. Сьогоднішні події - ще один доказ. "Головний посил про Телеграм - йому не можна довіряти. Нічого. Ні контакти, ні дзвінки, ні чати, ні боти. Він рано чи пізно підведе. Що зараз і сталося", - каже Назар Токар, який нещодавно написав для нас великий матеріал про небезпеку цієї платформи. "Телеграм- це російська мережа, створена на російські гроші росіянами в Росії", - додає він. Нас часто запитують: а чому тоді ТЕКСТИ все ще в Телеграмі? Відповідаємо: тому що тут ви, наша аудиторія, і багатьом поки що не дуже зручно переходити на інші канали комунікації. Але схоже, невдовзі тут уже просто не можна буде залишатися. Тому - поки що WhatsApp, з усіма його багами по функціоналу та зручності. Якщо WhatsApp цього не виправить, ми впевнені, знайдеться інша альтернатива. Ми дивимося й на інші платформи, аби зрозуміти, які з них можуть бути максимально безпечними та комфортними для всіх наших читачів.

Візуалізація приблизних маршрутів цілей під час ракетної атаки 26-27.04.24 Складено @textyorgua за даними monitor Ворог застосував ракети різних типів. Крилаті "Калібр" з акваторії Чорного моря по Хмельниччині та Франківщині близько 23:00 минулої доби. Крилаті Х-101 з Саратовської області та Каспійського регіону рф по Дніпропетровській та Львівській областях, близько 05:00 ранку поточної доби. Аеробалістичні ракети "Кинджал" по Стрию Львівської області та Х-59/69 по Дніпропетровській області. Для цієї атаки характерними рисами є: — Активна зміна траєкторій ракет; — Розрахунок для одночасного підходу ракет різних типів і швидкостей до безпосереднього об'єкту атаки. Повітряні сили звітують про успішне збиття переважної більшості цілей. Збито 21/34 повітряних цілей. #маршрут | @war_monitor